15 листопада хірурги Ковельського міськрайонного територіального медичного об'єднання на Волині вперше в Україні пересадили нирку в районній лікарні. До операції заклад готувався півроку. У вересні отримали ліцензію на трансплантацію. За підтримки міської влади закупили устаткування.
34-річній Надії Федоровій із Ковеля пересадили нирку від її чоловіка Віталія. Шість років вона ходила на гемодіаліз — процедуру очищення крові. Через апарат її фільтрують від токсинів та шкідливих речовин. Гемодіаліз необхідно проводити пожиттєво, тричі на тиждень по чотири години.
— Боялася, що двоє моїх дітей залишаться без матері. Тому й наважилася на операцію. В Україні діють п'ять центрів трансплантології. Три роки стояла в черзі у запорізькій лікарні. Коли дізналася, що можна зробити це вдома, погодилася, — розповідає Надія Федорова. — Тепер я з чоловіком пов'язана на все життя.
Про хворобу Надія дізналася під час медичного огляду, коли влаштовувалася на роботу. Аналізи показали порушення в роботі нирок. До цього не помічала проблем.
— Нирки пацієнтки перестали працювати, вона шість років не мочилася. Рідину з організму виводили під час гемодіалізу. Надія важко переносила процедуру, тричі потрапляла в реанімацію. Обстеження показали, що її чоловік підходить для пересадки, — розповідає Максим Овечко, завідувач урологічного відділення Ковельського медичного об'єднання.
Операцію провели шість місцевих хірургів та чотири анестезіологи. Вони стажувались у Європі. Був задіяний трансплант-координатор, який організовував процес. У лікарні обладнали сусідні операційні — одну для донора, другу для пацієнтки.
— Про успішність операції можна буде говорити, коли орган приживеться і організм зможе самостійно виводити сечу. У Надії відновлення почалося вже на операційному столі. Спочатку з'явилося кілька крапель сечі, поступово процес нормалізувався, — розповідає Олена Деркач, 40 років, завідувачка інформаційно-аналітичного відділу з Ковеля. — Вже на другий день після операції у жінки покращився колір шкіри, почала здоровіше виглядати.
Надія три тижні перебуватиме в лікарні. Їй підбирають препарати, які не дадуть організму відторгнути нирку. Операція для пацієнтки була безкоштовною. Витрати оплатять місцеві меценати. Точна сума невідома. У Білорусі така коштує $70 тис.
— Важлива не тільки наявність професійних хірургів й обладнання в районних лікарнях, а й супровід після трансплантації, — каже 31-річний Юрій Андреєв, голова громадської організації "За трансплантацію". — Людині з донорським органом потрібно контролювати рівень препаратів у крові, які запобігають відторгненню. У регіонах такої можливості немає. Пацієнт має раз на тиждень їздити до столиці.
До кінця року в цій лікарні планують провести ще три подібні операції. Оперативного втручання щорічно потребують близько трьох тисяч пацієнтів. Кожен дев'ятий помирає, не дочекавшись трансплантації.
— Історія Ковельської лікарні доводить, що пересадку можна робити у регіональних центрах. Їхні потужності потрібно розвивати разом із місцевими органами влади, — зазначають у МОЗ. — Трансплантація від живого донора — подвійна відповідальність. Не можна допустити, щоби постраждала здорова людина, в якої забирають орган.
2 
1
Коментарі