— За все життя я лише двічі викликав "швидку". Не згоден, що медики обиратимуть, до кого їхати, а до кого ні. Нехай докуплять машин і наймуть більше медперсоналу. Навіщо я плачу податки? Куди вони діваються? — обурюється киянин В"ячеслав Коваль, 61 рік.
17 червня у Києві затвердили нові правила виклику швидкої та невідкладної медичної допомоги. Старі існували 60 років.
— Нові правила спрямовані на захист прав медиків. Та пацієнтів теж не обмежать. Щодня машини невідкладної допомоги виїжджають по 800 разів. Багато викликів закінчуються нічим. У пацієнтів загострення хронічних хвороб чи довідку їм треба, — пояснює Алла Шлапак, заступник столичного мера.
На екстрені виклики "швидка" має приїхати протягом 10–15 хв.
— Екстрені — це випадки, коли є загроза життю. Зараз ми робимо щодня десь 1500 таких виїздів, — розказує Анатолій Вершигора, голова міської станції швидкої допомоги. — Невідкладною допомогою займатимуться районні поліклініки. Вони мають приїхати на виклик протягом години. У менш складних випадках виклик направлятимуть черговому терапевту. Він прийде до хворого впродовж доби.
Міру загрози життю визначатиме оператор. На телефонах працюватимуть медсестри й фельдшери.
— Карети невідкладної допомоги більше не поїдуть на виклик до людини з підвищеною температурою чи тиском, коли вона сама може піти в поліклініку, — продовжує Анатолій Вершигора.
Також столичні лікарі не виїжджатимуть до пацієнта, який скаржиться на сильний головний біль чи хронічні недуги.
— Ми більше не робитимемо уколи й крапельниці, не будемо виписувати лікарняні та довідки про непрацездатність. При температурі нижче 38 градусів виклик передамо терапевтам. Неважкі випадки підвищення тиску обслуговуватимуть місцеві поліклініки.
Протягом 2010 року в столиці 30 разів нападали на лікарів "швидкої".
— Приїхали до бабусі з високим тиском. Родині не сподобалося, що її везуть у районну лікарню, а не в міську. Лікарів побили та викинули з квартири, — розказує Вершигора.
Зараз щодоби в Києві чергують 150 бригад.
2 
1
Коментарі