24 березня на Луганщині почав працювати контрольний пункт в'їзду-виїзду "Золоте". Облаштували шість пунктів паспортного контролю, збудували бетонні укриття для відвідувачів та працівників. Є місця для обігріву і відпочинку. Але луганські бойовики свою частину пункту пропуску не відкрили.
Нині в Луганській області лише один пункт пропуска — "Станиця Луганська". У Донецькій їх налічується чотири — "Майорське", "Мар'їнка", "Новотроїцьке", "Гнутове".
— Мене мало не посадили ДНРовці за те, що провозив багато ліків через лінію розмежування, — говорить 27-річний Борис Чернов. Живе у Донецьку. Працює віддалено. — Декілька разів на півроку їжджу по справах у Маріуполь. Родичі замовляють ліки. В Україні вони у два-три рази дешевше, ніж у Донецьку.
Колись накупив препаратів на 3 тисячі гривень. Загорнув у одяг. На українському блокпосту "Новотроїцьке" ніхто навіть не помітив. Прикордонники сумки перевіряють поверхнево. Коли під'їхали до пропускного пункту ДНР, що біля Оленівки, всіх чоловіків та молодих жінок із сумками попросили вийти. Військові запрошували по декілька людей в будки. Просили показати вміст кишень і сумок. Якщо їм хтось здавався підозрілим — вимагали зняти верхній одяг та показати телефон, ноутбук.
Коли черга дійшла до мене, у дорожній сумці знайшли ліки, загорнуті в одяг. Не могли натішитися, бо думали, що спіймали наркомана. Погрожували посадити у в'язницю. Пояснював, що в мене хворі родичі. Показував чек, розказував, що це препарати від серцево-судинних захворювань, де немає наркотичних речовин. Один сказав, що відпустить за пакет з їжею. Витратив на це 250 гривень.
Проїзд машиною із Донецька до Маріуполя коштує 400–500 грн без пересадок. В дорозі — близько 4 год. Водіїв знаходять у соціальній мережі "ВКонтакте" та на "БлаБлаКар". На день публікують з десяток оголошень щодо поїздки в Україну і назад.
Із Донецька до нульового українського блокпоста біля Новотроїцького ходять 29 автобусів. Ціна квитка — 35 грн. Водій висаджує ще біля одного автобуса, який їде в напрямку українського контрольного пункту. За квиток віддають 10 грн. У дорозі близько 15 хв. Беруть стоячих.
— 500 метрів від головного контрольно-пропускного пункту "Новотроїцьке" стоять таксі й автобуси. Відвозять людей до Волновахи і Маріуполя, — каже Борис Чернов. — До Волновахи автобус коштує 50 гривень. Одне місце до Маріуполя в машині — 250–300. Майже всі пасажири — пенсіонери. Їм кожні 60 днів треба з'являтися у банку. На українських ринках купляють м'ясо та одяг. Тут ці товари дорогі та неякісні.
Найбільш завантажений блокпост — на Мар'їнському напрямку. У лютому перетнуло 204 тис. жителів, говорять у Державній прикордонній службі.
— Ніколи не була в пішій черзі. Як розказують, що люди стоять по 8 годин, краще поїхати приватними автокомпаніями, — розповідає Тамара. На вигляд їй років 40. Курить на пероні південного автовокзалу у Донецьку. Одягнена у чорне пальто з хутряним коміром, у руках — шостий "Айфон". Чекає на мікроавтобус за маршрутом Донецьк — Київ. — У столиці працюю з 2013-го. Додому їжджу раз на рік. Квиток замовляю за тиждень до поїздки. Коштує 1300 гривень. У ціну входить ручна поклажа та сумка до 25 кілограмів. У машині вісім сидячих місць. На блокпосту не виходимо. По дорозі до Києва мікроавтобус зупиняється сім разів на заправках та в "Макдональдсі". У дорозі — більше 15 годин.
— Раніше маршрут до Києва на потягах "Інтерсіті" був у два рази швидше, — згадує жінка, яка чекає автобус поряд. Просить її називати Ната Андріївна. — Колись стояла на блокпосту, що у Зайцевому, 5 годин. Запізнилася на потяг. Замерзла та хотіла до туалету, але він не був добре облаштований. Зекономила на собі тоді, пожаліла грошей. Водії пропонували мені доїхати з ДНРівського КПП до Бахмута за 300 гривень. Вони підходять до черги та кричать: "Кому на Артемовск, Константиновку? Есть места!".
Із Горлівки до Бахмута просять 400 грн за 2–3 год. в дорозі. Це близько 40 км. Щоб швидше пропустили, водії стають у пільгову чергу. За це військовим дають пачку цигарок та гроші.
З Донецька на автобусі проїзд до пропускного пункту "Майорськ" коштує 73 грн. Люди можуть чекати півдня на морозі. Штучну чергу створюють з окупованого боку. Заявляють про проблеми із системою та комп'ютерами.
— Найлегше проїхати через "Гнутове", біля Маріуполя, — каже 23-річна Ірина. Прізвища не називає. Навчається у Маріупольському університеті. — Із Тореза до Іловайська траса хороша. Її ремонтували торік. Від селища Кутейникове — дорога в ямах та побита від танків. Її не ремонтують п'ятий рік.
Узимку було небезпечно. Дороги комунальники не розчищали. Водії їздять цією трасою, бо військові з обох сторін не "шманають". Має найменшу завантаженість. Тих, хто зареєструвалися як приватні перевізники, пропускають у пільговій черзі. Треба мати добрі взаємини з бійцями. Вони замовляють водіям горілку, ковбасу та цигарки.
Проїзд із Іловайська до Маріуполя коштує 450 грн. Якщо людині треба оформити соціальні виплати та скупитися за день — ще стільки ж треба віддати, щоб відвезли додому. Водій легкової машини отримує з перевезення 3,6 тис. грн. Із ДНР машини виїжджають о 5:00 год. Тоді закінчується комендантський час.
Через міст носять на руках
У Станиці Луганській з одного блокпоста до іншого водії беруть 500 грн. Увесь шлях — 3 км. Доправляють прямо до автовокзалу. До окупованої Луганщини автомобілі з України не їздять. Пропуск здійснюють зруйнованим мостом через річку Сіверський Донець.
— Розбиту частину мосту по дерев'яному настилу треба переходити самостійно, — каже 66-річна Валентина Іванівна. Живе у Луганську. — Якщо не можеш — плати 300 гривень. За це чоловіки перенесуть тебе на руках. Торік послуга коштувала у три рази дешевше.
4 
1
Коментарі