— У Києва немає транспортної стратегії. Комплексна схема "Київ-2020" застаріла, — розповідає 31-річний Дмитро Беспалов, викладач Київського університету будівництва й архітектури, член Ради з урбаністики при Київській мерії. Розробляє транспортне планування в містах. — Транспортна політика столиці спонукає користуватися власним транспортом. Бо розрахована на автомобілі, а не на пішоходів і громадський транспорт. У Європі зрозуміли, що такий шлях тупиковий.
Влада розвиває громадський транспорт?
— Розвиває швидкісну лінію трамваю, закуповує нові потяги, вагони. Це як наземне метро — за добу провозить 150 тисяч пасажирів. Але трамваї переповнені. У години пік люди щоками втискаються у вікна. Бо в трамвая короткий рухомий склад. Треба додати ще хоча б один вагон. Платформи дозволяють.
Починають працювати окремі смуги для громадського транспорту. У водіїв з'являється відповідальність. У цьому заслуга столичної поліції.
Варто змінити роботу міської електрички. Вона перевозить 19 тисяч пасажирів, бо курсує промисловою зоною. Її шлях потрібно продовжити по трамвайній лінії. Колії різні, однак можна замовити в Німеччині спеціальні рухомі склади, що підлаштовані під обидва типи.
Як розвантажити дороги від автомобілів?
— У генеральному плані міста на тисячу жителів розраховують 340 автівок. За основу використали дані ДАІ. Реально наявних машин менше, ніж зареєстрованих. За нашими опитуваннями, в тисячі киян є 213 автомобілів. Наприклад, у моїй сім'ї машина — в мене й батька. А зареєстровано чотири. Дідові "Волгу" та "Запорожець" давно здали на брухт, з обліку не зняли. Не може бути в Києві більше автомобілів, ніж у Москві — там 280 машин на 1000 жителів.
За опитуваннями 88 відсотків киян нададуть перевагу автомобілю, а не громадському транспорту чи велосипеду. У Європі — не більш як 50 відсотків. Мій колега Крістіан із німецького Дрездена називає це пострадянским синдромом. Кияни вважають громадський транспорт неякісним, особливо маршрутки. Але при цьому не вимагають їх змінювати й не готові платити за них більше.
З 21 січня проїзд у маршрутках подорожчав.
— Виходу немає. Київпастрансу бракує автобусів, тролейбусів і трамваїв, щоб самостійно перевозити всіх пасажирів. Щодня метрополітеном користуються 1,5 мільйона людей, маршрутками — 1,1 мільйона.
Яка собівартість проїзду в громадському транспорті?
— У комунальному — 2,9 гривні, за підрахунком Всесвітнього банку реконструкції й розвитку. У приватних перевізників більше. Бо Київпастранс може відправити автобус на кілька днів на ремонт. А приватник боїться втратити гроші, економить паливо. Щоб не втрачати зароблене, платить станціям техобслуговування, заправкам. Однак приватники приховують реальний пасажиропотік. Через це світові банки не дають їм кредитів.
Який вихід із ситуації?
— Світовий банк неофіційно рекомендував міській владі збільшити чисельність комунального транспорту, підняти ціну на проїзд. Але це політично вразливе питання. Мерові вигідніше нічим не запам'ятатися, ніж робити непопулярні, але економічно необхідні кроки.
Як розвивати альтернативні види транспорту?
— Потрібно робити акцент на велосипеди. Ними користуються 0,2 відсотка киян. А можуть 5 відсотків. У Парижі — майже 3. Оптимальна довжина веломаршруту має бути до 7 кілометрів. Велодоріжки необхідно облаштовувати за рахунок автосмуг. Вони в Києві заширокі — 3,75 метра. У Європі — 2,75. Можна звузити тротуари. Так зменшимо тривалість середньої поїздки по місту з 1 години 45 хвилин до півтори.
Кияни скаржаться на проблему виклику таксі.
— Більшість служб таксі в Києві працюють у тіні. Примусово вивести їх звідти не вийде. Треба заохотити. Наприклад, дозволити їздити по смугах громадського транспорту. Таксисти не стоятимуть у заторах, час виконання замовлення скоротиться.
Як боротися з заторами?
— Київська влада не аналізує ситуацію на дорогах. Люди шукають інформацію в інтернеті на сервісах "Яндекс-Пробки" чи "Гуглтрафікджемс". Коли таксі визнають громадським транспортом, можна відстежувати трафік за допомогою їхніх навігаторів. Сигнал надходитиме в Центр управління транспорту. Він передаватиме інформацію онлайн на спеціальному сайті та в поліцію. Можливо, сталася аварія чи світлофор поламався. Ними можна керувати віддалено. Зелений увімкнути, наприклад, на 30, а не 10 секунд. В години пік можна на вільній смузі дати більше червоного світла, а на завантажені більше зеленого.
Часто затори виникають через припарковані на узбіччі авто. Поліція їх не штрафує. Залишився єдиний вихід — будувати інженерні конструкції, які б відділяли смугу громадського транспорту.
Скільки людей проживають у Києві?
— Офіційно — 2,9 мільйона осіб. За нашим дослідженням — 3,3 мільйона. І ще півмільйона вдень приїжджають із передмістя, ввечері повертаються назад. Ми заміряли пасажиропотоки на громадському транспорті, відслідковували трафіки машин. Чиновники говорять, що у столиці проживають 5,5 мільйона людей. Це завищені дані. Якщо у транспортну модель закласти таку кількість населення, метрополітен щодня має перевозити 800 тисяч пасажирів. Та він лусне. До 2010 року перевозили 680 тисяч осіб, на станціях працювали трамбувальники. Зараз возять до 600 тисяч людей.
Межі столиці варто розширити?
— Треба розширити правління метрополій. З усіма органами влади й управліннями. Як у Сеулі (столиця Республіки Корея. Місто має особливий статус, поділене на 25 самоврядних районів. — ГПУ). Кордон міста й передмістя насправді формальний. Мій однокласник живе в комплексі "Чайка" Києво-Святошинського району. Для мене це — Київ, а не область. Те ж саме селище Коцюбинське, міста Ірпінь, Буча, Бровари, Вишневе, Боярка. Передмістя стали спальними районами столиці.
Як удосконалити транспортне сполучення столиці й передмістя?
— Із області в Київ їздять два види транспорту — електрички та приватні маршрутки. Нещодавно останні подорожчали до 15 гривень. Громади протестують. Без толку, бо на ринку немає конкуренції. Обласна влада мала б установити контроль над приватниками. Запустити комунального перевізника, який знизив би ціну.
Електрички — не альтернатива. Підігрують приватникам, бо їхні графіки не зручні для пасажирів. Електричкам треба здолати збитковість. Боротися з "зайцями", впровадити електронний квиток.
213 автомобілів мають тисяча киян. У місті є майже 700 тис. автівок, за підрахунками Світового банку та Київської мерії.
Коментарі