32-річний Іван Данч із села Неліпино Свалявського району Закарпаття знайшов у дереві зображення кількох хрестів. Вони правильної форми, ніби випалені.
Іван із дружиною Лілею і сином 4-річним Олександром живе на околиці села, біля лісу. Розводить кролів, кіз та овець. За угодою співпрацює із місцевим лісгоспом: зрубує старі дерева, очищує територію.
— Торік у грудні з колегами пішли в урочище Попові Долинки рубати дерева, — розповідає. — Це недалеко від села. Повалили і старого бука. Він ріс біля ґрунтової дороги, був аварійним. Боялися, щоби під час бурі не звалився. Але дорога так примерзла, що машина туди не заїхала б. Тому залишили дерева, вирішили вернутися, як зійде сніг.
Наприкінці лютого підігнали до урочища вантажівку.
— Дерева поперерізали на півметрові колоди, щоб відвезти на Свалявський лісохімкомбінат — там виготовляють деревне вугілля. Бука теж перерізали, але відкотили вбік, він у машину не помістився.
За кілька днів Іванові батьки попросили дров для груби. Син привіз старого бука.
— Удома почалися справжні дива, — сплескує в долоні. — Спочатку ми з вітцьом не могли ніяк поколоти дерево на менші ковбиці. Потім як було закинули в піч. Але дерево не горіло. Кругом нього зола тліла, а дрова обходила.
— Дивлюся, а від пецу зайнявся комин, — додає 65-річний Василь Данч, батько Івана. — Ми з сином ледве затушили вогонь. А причину так і не найшли. Воно само собі якось загорілося.
Данчі витягли дрова з груби і винесли надвір. Іще раз спробували порубати. Коли серцевина відпала, побачили чорні хрести.
— Спочатку не повірили, — згадує Іван. — А якщо й правда, то соромилися показувати. Я якраз із жінкою в розводному процесі, то не хотів, щоб люди казали: "Він собі знаків шукає".
Шматки дерева з хрестами Данчі кинули під огорожу. Там їх побачила сусідка. Розповіла священику.
Колоди забрали до місцевої православної Воздвиженської церкви. Одну відвезли до архієпископа владики Феодора. Він освятив її.
До неліпинської церкви вчащають паломники.
2 
1
Коментарі