— За 20 років була купа програм розвитку інфраструктури, але жодну з них не реалізували. Їх приймають під конкретних олігархів, які виконують роботи у кілька разів дорожче від ринкової ціни. Розкрадається більше, ніж будується. Олігархам усе одно, бо багато з них живуть за кордоном і не користуються українською інфраструктурою, — каже керівник правозахисного руху "Взаємодопомога" Віктор Медведь, 28 років.
Стан житлового фонду
В Україні не вистачає житла. Відповідно до санітарних норм, на одну людину має припадати 21 квадратний метр загальної площі й додатково 10 — на сім'ю. Тобто родина з чотирьох людей має мешкати на 84 квадратних метрах.
Термін експлуатації житлового фонду — 100 років, із сервісом та обслуговуванням. Щороку 1 відсоток фонду зношується, його вважають аварійним. У найбільший розквіт будівництва 2008-го зводили до 8 мільйонів квадратних метрів. Це на 200 тисяч менше, ніж щороку виходить із вжитку. З початком кризи житловий фонд зменшується на 2 мільйони квадратних метрів щороку.
У більшості українців нема коштів на будівництво житла. Торік на пільгове кредитування виділили 1 мільярд гривень. Цього може вистачити на 30 тисяч сімей. За яким критерієм і кому видавати квартири? До того ж часто людей просто обманюють. Вони вкладають гроші у будівництво, а квартири здають не вчасно або взагалі не будують.
Каналізація, постачання тепла, газу, води
Трубопровід служить 20 років. 2005-го комунікації дійшли до критичної межі. 99 відсотків їх зношені. Нема планової заміни, а лише латання дір. Прорвало — частину труби зробили, а поряд прориває через місяць. Одна справа раз замінити всю трубу. Інша — розкопувати кілька разів асфальт і латати її частинами. Більше затрат іде на дорожні роботи, ніж на трубу.
Ми стоїмо на межі інфраструктурної катастрофи. У будь-який момент десь може вийти з ладу каналізаційний канал. Якщо його прорве у столиці, то три мільйони киян не зможуть сходити в туалет. Стоки потраплять у ґрунтові води й Дніпро. Кілька років тому через аварію на трубопроводі весь Алчевськ залишився без тепла. Якщо аварія трапиться взимку одночасно у кількох місцях, розірве всю систему, труби замерзнуть. Відновити їх роботу буде нереально. Комунальні служби не встигатимуть ремонтувати одні, як прориватимуть інші. Люди залишаться без опалення на кілька місяців. У будинках труби проходять і по дахах. Коли вони лопатимуть, квартири затоплюватиме.
Потрібна державна програма заміни старого житлового фонду — на нові будівлі з підведенням сучасних комунікацій. Так можна вирішити дві проблеми одночасно — житла й комунікацій. Також це активізує економіку. Масовий запуск будівельних об'єктів тягне за собою зростання виробництва будматеріалів, дає робочі місця. За одну гривню, вкладену в будівництво, отримують 5 гривень валового доходу. На Євро-2012 виділили близько 100 мільярдів державних і приватних грошей. Якби таку суму вкладати в розвиток інфраструктури, то за 10 років її можна було б повністю замінити по всій країні. Паралельно вирішили б і проблему енергоефективності.
Дороги
Майже 85 відсотків доріг сьогодні зношені. Щороку отримуємо тільки 5 відсотків нових. Такими темпами 2017-го зі шляхами буде така сама ситуація, як із житловим фондом.
Потрібно ставити контрольно-пропускні пункти, щоб перевантажений транспорт менше їздив міськими дорогами. Ввести збір із великогабаритних фур і самоскидів. Якщо хтось використовує дорогу для бізнесу, а не пересування, то повинен платити за це. Так можна відремонтувати всі шляхи за п'ять років.
Транспорт
Залізничні шляхи начебто ефективно працюють і гроші заробляють, але через непрозорі витрати кошти розкрадають. Вони не йдуть на ремонт вагонного складу. Тому 80 відсотків його зношено. Те саме з авіацією. Після банкрутства "Аеросвіту" близько 250 пілотів втратили роботу. Їм не виплатили зарплатню за кілька місяців, тому вони їдуть працювати в Росію чи Європу. Будували аеропорти до Євро-2012, вкладали гроші в термінали, а літати нікому.
Медична інфраструктура
Медична реформа спрямована на приватизацію лікарень. Поліклініки закривають, бо їх доводять до банкрутства. Через це виникає штучний попит, адже кількість хворих не зменшується. Закриті медичні заклади купують за 200-300 тисяч гривень, тоді як звести новий коштує до 30 мільйонів. Далі створюють приватні лікарні, де послуги у кілька разів дорожчі. Сьогодні так виглядає стоматологія. Державних клінік майже нема.
Що робити
Жодні державні програми не працюватимуть, доки у владі процвітає корупція. Уся інформація про виплати з бюджету повинна бути публічною, тендерні процедури — прозорими. А правоохоронцям слід стежити за цим, а не вступати в корупційний ланцюг. Населення має знати про реальну ситуацію в країні. Що освіченіші громадяни, то сильніший тиск на владу.
2 
1
Коментарі
15