Неймовірний візит Зеленського до Вашингтону та харків' яни, які гріються біля дров' яних печей: що пише світова преса

5

Репортаж про деталі поїздки Володимира Зеленського до США. Її планування було надсекретним через побоювань щодо безпеки. Президент України вперше з моменту вторгнення залишив країну. Він подякував американцям за допомогу і просив допомагати ще. Репортаж, як готуються до свят люди в найбільш постраждалому районі Харкова – Північна Салтівка, де немає навіть базових зручностей. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Глибока секретність, високий ризик - неймовірний візит Зеленського до Вашингтону", The Washington Post, США

Коли у вівторок військовий літак США приземлився на злітно-посадковій смузі у Ряшеві, Польща, екіпаж літака думав, що забирає посла США в Україні та кількох високих українських чиновників.

Чого вони не знали, доки не побачили, як виходить з американського авто, так це те, що одна з офіційних осіб - президент Зеленський, який щойно здійснив небезпечну поїздку в Бахмут - місце, де тривають одні з найкривавіших боїв. До польського кордону він їхав таємно. Спланували візит у Вашингтоні.

Надсекретне планування наголосило на виключно небезпечному характері візиту лідера військового часу, який щодня стикається з ризиком для свого життя. Зрештою, головна мета Росії – знищити владу, яку він очолює. Враховуючи ці астрономічні ставки, він і президент Джо Байден дуже хотіли зустрітися віч-на-віч. Зеленський був готовий ризикнути та залишити країну, вперше з початку російського вторгнення.

Поїздка відбулася за лічені дні, і про плани знала лише вузька група людей у Білому домі. Щоб уникнути витоків інформації та інших загроз безпеці, офіційні особи США заявили, що більша частина спілкування з командою Зеленського відбувалася особисто через посла США в Україні Бріджіт Брінк. Вона зустрічалася з помічниками Зеленського у Києві.

За три дні до того, як Зеленський мав приземлитися у Вашингтоні, Білий дім попередив невелику групу лідерів Конгресу, включаючи спікера Палати представників Ненсі Пелосі, щоб організувати його виступ на спільному засіданні Конгресу під час його 9,5-годинного перебування в США.

Зеленський використав короткі зустрічі з Байденом та законодавцями США, щоб довести, що Україна здатна виграти війну. Поїздка відбулася за два тижні до того, як республіканці візьмуть під контроль Палату представників. Вона була спробою заручитися підтримкою скептично налаштованих законодавців.

"Сама його присутність – нагадування, як небезпечно знецінювати силу України. Його країна мала впасти за кілька днів. Він мав померти, якщо залишився у Києві. Сам образ Зеленського у Конгресі через рік після вторгнення послав потужний сигнал. Думаю, ми маємо підтримку в Палаті представників, щоб зберегти фінансування України, і візит допоміг у цьому", - сказав сенатор Кріс Мерфі.

За словами офіційних осіб США, Зеленський кілька місяців давав зрозуміти Байдену, що хоче здійснити свій перший візит за межі України до США. Але ситуація з безпекою робила таку подорож майже неможливою.

 

До кінця листопада розмови стали серйознішими. Останнім каталізатором стала телефонна розмова між двома президентами 11 грудня. Байден сказав Зеленському, що має хороші новини - він дав вказівку Пентагону приділити першочергову увагу ППО України, і тепер цілком ймовірно, що США дадуть Києву ракетну батарею Patriot.

Байден також сказав Зеленському, що Білий дім запросив додаткову фінансову допомогу Україні у розмірі $37 млрд та отримав "позитивні сигнали" від законодавців. Конгрес має намір протягом кількох днів схвалити фінансування Україні на 2023 рік у розмірі $45 млрд.

Але саме новина про Patriot, найпередовіше ППО в американському арсеналі, спонукала Зеленського здійснити поїздку якнайшвидше. Він побачив у цьому спосіб подякувати Байдену, Конгресу та американцям, зміцнюючи тим самим підтримку США.

 

З початку війни Зеленський показав здатність використати імідж безладного лідера для просування справи своєї країни. Спочатку вимовляв віртуальні промови у світових столицях з урахуванням цінностей кожної країни. Виступаючи віртуально перед Конгресом у травні, цитував промову Мартіна Лютера Кінга "У мене є мрія".

Цього разу побачив цінність у візиті до США, перш ніж вирушити до країн Європи, які географічно ближчі до України, і робили поїздку менш складною.

"Зеленський розуміє, що йому потрібні США, і підтримка Штатів – один із найбільш вирішальних факторів, які визначать результат війни", - сказала старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Андреа Кендал-Тейлор.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Путін готується до великої ескалації" - Олександр Данилюк

Зустрічі Зеленського в середу були пов'язані не лише з символікою та виявленням солідарності. Під час переговорів за зачиненими дверима з законодавцями Зеленський підтримав крок, що дозволяє США переводити доходи від конфіскованого російського майна в Україну, та резолюцію про визнання геноциду росіян в Україні.

Члени Конгресу вважають, що це допомогло просунути закон про активи, який раніше ухвалив Сенат. Закон може призвести до того, що конфісковані активи російських олігархів на сотні мільйонів доларів спрямують на відновлення України.

Тим часом, Палата представників і Сенат все ще розглядають інший захід, який засудив би російські "акти геноциду" в Україні та підтримав би трибунали для притягнення російських чиновників до відповідальності за ці дії.

 

За кілька годин свого перебування у Вашингтоні Зеленський більшу частину свого послання адресував консерваторам, які запитують, чому США витрачають так багато грошей на далеку країну. Він пообіцяв, що допомога Америки витрачається відповідально, і сказав законодавцям, що ці гроші аж ніяк не "благодійність", а інвестиція не лише в майбутнє України, а й у їхнє власне майбутнє. Він неодноразово заявляв, що будь-яка перемога України – це тріумф Америки та її цінностей.

Таємне планування окупилося для Зеленського та Байдена. Поїздка дала Байдену чудову нагоду зберегти імпульс для української справи. Вона дала Зеленському гучний шанс показати співвітчизникам, що вони мають підтримку наймогутнішої країни світу.

"Харків святкує, незважаючи на холод і ракети росіян", The Economist, Велика Британія

Артилерія у Північній Салтівці, районі на північному сході Харкова, мовчить, але війна помітна всюди. Обгорілі будівлі, руїни багатоквартирних будинків стирчать із землі, як кістки з могили. Вирви від ракетних прильотів надалі видні на ігрових майданчиках і футбольних полях. Серед руїн гуляє 32-річний Євген Зубатов зі своїм семирічним сином Данею. За його словами, він прийшов віддати шану квартирі, яку залишив вранці 24 лютого, коли вибухнула війна. Він їздить до неї кожних вихідних, привозячи термос, щоб випити чашку чаю у своїх чотирьох стінах. Або трьох із половиною, як зараз. Цього разу приніс кілька шоколадних цукерок на честь свят, що наближаються. Але він не в настрої святкувати.

Меланхолійний настрій Зубатова – звичайний для другого за величиною міста України, за 35 км від кордону з Росією. Російська артилерія була відкинута за межі досяжності міста, але неясно, чи Харків повернеться колись до свого довоєнного життя.

 

Місцеве підприємство зараз виготовляє бронежилети для дітей, які можна носити під час евакуації. З міста виїхало принаймні половина довоєнного населення в 2 млн осіб. Зокрема, більшість із 300 тис. осіб, які жили в Північній Салтівці.

Все таки салтівці живуть, незважаючи на відсутність базової інфраструктури. Гріються від печей на дровах, що вентилюються через отвори в забитих вікнах.

Отець Валєра, ветеран афганської війни, який став священиком, каже, що турботи, щоб не замерзнути, посилили тривогу людей, які намагаються змиритися з війною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми вдарили по найбільш захищеному ядерному об'єкту РФ" - Валерій Рябих

"Бачу душевний біль усіх, з ким розмовляю тут, зокрема, у дітей. Їхні погляди бігають всюди. Вони здригаються, коли грюкають двері", - каже він.

Харків матиме обмежену програму заходів до свят, усе підпільно. 19 грудня мер міста відкрив ялинку на станції метро "Університет" – під її звичайним місцем на площі Свободи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія програє, але не захоче підписувати жодної мирної угоди" – Валентин Краснопьоров

"Немає змоги ставити її над землею, оскільки по площі вже були прямі ракетні удари. Ворог має координати", - сказав мер міста Ігор Терехов.

Родзинкою новорічної програми стане музичне шоу "Крижана дама", яке відбуватиметься на станції "Університет". Режисер Олексій Настаченко каже, що там не буде згадок про війну. Але мотиви розшифрувати неважко - у страшній країні, яка не так далеко, відьма перетворила все на кригу. Одного разу вона вирішує зробити те саме з героєм п'єси. Герой пручається, і після доблесної боротьби рятується любов'ю і дружбою. Відьма розчиняється.

"Харків воєнного часу об'єднало фантастичне бажання любити одне одного. Коли все закінчиться, будемо найщасливішими людьми на Землі", - каже Настаченко.

Соціологи помітили тенденції, які співпадають зі словами Настаченка. Олексій Антипович, голова агентства "Рейтинг", яке порівняло настрої до та під час війни, каже, що українці зараз, як не парадоксально, більш впевнені у майбутньому, ніж до початку війни. Спільний ворог згуртував колись роздроблену націю. "Різниця між релігіями, географічним розташуванням, мовою та віком не просто стала меншою, а повністю зникла", - каже він.

Українці стали оптимістичнішими, кращої думки про себе, своїх співгромадян та державу. 97% зараз вірять, що Україна виграє війну.

Цю надію поділяють навіть на руїнах Північної Салтівки. Її мешканці кажуть, що багато чого дізналися про власну стійкість.

×