Від "денацифікації" до "десатанізації" - як змінювалася російська пропаганда протягом війни з Україною

Український урядовий Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки виділив п'ять основних поворотів російської пропаганди за десять місяців вторгнення. У міру того, як російська армія деградувала й Москві потрібно було виправдовувати поразки та геноцид проти українців, їхня пропаганда ставала все більш задзеркальною та відірваною від реальності. Проте самі прийоми пропаганди РФ залишаються практично незмінними протягом майже дев'яти років війни – росіяни хочуть знищити українську націю та державу всіма можливими засобами. Gazeta.ua розбиралася в етапах та прийомах путінської пропаганди.

Етап 1. "Спецоперація з денацифікації або Київ за три дні"

24 лютого – 15 березня

Від початку в Кремлі розраховували швидко розгромити та нав'язати Україні капітуляцію. У цьому важливу роль, крім російської армії, мали зіграти чисельні друзі Росії, яких росіяни очікували зустріти в Україні. Це мали бути продажні українські еліти, які за гроші, що їх роками виділяла Москва на вирощування в нас "п'ятої колони", мали дестабілізувати ситуацію в країні. Але гроші розкрали, а справу, на щастя, не зробили.

Також це мало бути російськомовне населення, яке, за задумом, мало б безплатно підтримувати РФ. Україну в Москві щиро вважали немічною і нежиттєздатною, адже вона "не справжня, а вигадана Леніним", на думку Володимира Путіна.

 

"Росіяни від початку не розглядали варіант, що будуть винятково в військовий спосіб досягати поставлених цілей. Розраховували, що вдасться дестабілізувати ситуацію в Україні, вивести з ладу систему державного і військового управління. Вважали, що сама по собі військова операція дотисне Україну і Захід піти на поступки, які б спричинили дестабілізацію. Паралельно з початком вторгнення, вони активно вели переговори – спочатку в Білорусі, потім в Туреччині. Росіяни вирішили, що Київ і Захід блефують. І якщо Москва покаже готовність розв'язати велику війну, то ми підемо на поступки. Був розрахунок, що саме вторгнення буде достатнім дестабалізатором, щоб Володимир Зеленський не просто був готовий на поступки, а втік із Києва. Це, на їхню думку, українці сприйняли б як зраду, що дозволило б Кремлю заявляти про нелегітимність президента і української влади", - заявляв в інтерв'ю Gazeta.ua колишній радник міністра оборони України Олександр Данилюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Путін готується до великої ескалації" – Олександр Данилюк

На другий день вторгнення Путін прямо закликав українську армію до збройного заколоту: "Беріть владу у свої руки! Схоже, нам із вами буде легше домовитися, ніж із цією зграєю наркоманів та неонацистів, яка засіла у Києві та взяла в заручники весь український народ".

Російська пропаганда пояснювала росіянам, що, "непереможна російська армія чітко виконує завдання, а мирним людям нічого не загрожує". Що "армія України перейшла на сторону російської, і разом вони знищують окремі осередки націоналістів". Що "великий і страшний глава Чечні Рамзан Кадиров самим своїм ім'ям змушує ворогів тремтіти". Що "на запитання "Де ви були вісім років, коли бомбили Донбас?", опоненти в Україні й на Заході сором'язливо відводять очі". Що "Росія відновлює свою історичну територію, збираючи "русский мир", тобто російський народ, який складається з великоросів, білорусів і малоросів". Про все це йшлося в матеріалі, який мали б опублікувати у російських медіа, але спішно прибрали через те, що бліцкриг забуксував.

Українці, завдяки героїчному спротиву, не дали російським імперським амбіціям втілитися в життя.

"За директивами російських командирів, розраховували, що будуть невеликі осередки спротиву, які російські війська мали обходити. На те, що буде організований системний опір, вони не сподівалися", - пояснює Данилюк.

Етап 2. "Націоналісти взяли в заручники цивільних, тому є жертви"

16 березня – 9 травня

На другому етапі путінський режим збагнув, що Україна сильніша і не має наміру одразу здаватися, пише Центр стратегічних комунікацій. З наскоку розбити українські сили не вдалося, тож росіяни гадали, що вийде, якщо застосувати свою перевагу в силі. Хай навіть доведеться зрівняти з землею житлові квартали великих міст разом з їхніми мешканцями. Війна все спише переможцям. Ставка була на це.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія програє, але не захоче підписувати жодної мирної угоди" – Валентин Краснопьоров

Тоді вони говорили, що "спецоперація" йде за планом, просто не всі мають доступ до цього секретного плану". Що "злочини проти цивільних чинять не росіяни, а українська армія". Що "націоналісти та ЗСУ ховаються у містах і використовують мирних людей як "живий щит". Що "найкращі українські війська скоро будуть оточені й розбиті на Донбасі, а решта розбіжаться та капітулюють". Що "Росія визволяє Донбас, виконуючи свої союзницькі обов'язки, і рятує людей від геноциду".

"Якщо проаналізуємо спроможності збройних сил України та Росії на той час, то в росіян було недостатньо сил для поставлених цілей. Причина не в тому, що росіяни – слабкі, а в тому, що ЗСУ з 2014 року якісно розвинулися. Ми мали спроможності, щоб зупинити величезну російську армію", - каже Данилюк.

Етап 3. "Наш противник – Захід"

10 травня – 12 вересня

9 травня, коли в Росії помпезно відзначають День перемоги та лякають всіх, що "можем повторить", росіяни виявили, що вони забуксували, пише Центр стратегічних комунікацій. Хоча в пропаганді все надалі "йшло за планом", але цей "таємничий план" вже не виглядав таким блискучим. Проблеми треба було терміново пояснити новими складними обставинами. Проблиски сумнівів у перемозі - загасити рішучістю ядерної держави вдатися до свого останнього аргументу – зброї масового знищення.

"У разі програшу, що неможливо, станеться остаточна втрата імперських принципів і традицій, перетворення з великими втратами на звичайну регіональну державу. У найгіршому варіанті – громадянська війна та ядерний конфлікт із Заходом із взаємним знищенням. Тому сьогоднішнє протистояння з Заходом – тотальна гібридна війна, яку нам не можна програти", - пояснювали російські пропагандисти Андрій Ільницький та Андрій Школьніков в програмній статті "Сила в правді" на "РИА "Новости".

Тоді пояснювали, "що все непросто, бо українську армію натренував Захід, він допомагає Україні зброєю". Бо "фактично це вже війна Росії проти НАТО, бо на українській стороні воюють самі лише поляки та негри". Бо "Росії не залишили вибору, Захід нав'язав їй цю війну, а удар Путіна 24 лютого був превентивним". Що "Росію неможливо перемогти, адже в крайньому разі вона завжди може завдати ядерного удару".

Етап 4. "Священна народна війна"

13 вересня – 1 грудня

Восени ЗСУ провели успішні Харківську та Херсонську операції. Авторитет російських військ впав. В Росії почали шукати винуватих за провали – ними зробили військових. Також почали призначати нових героїв - ПВК "Вагнер". Та запустили нову стратегію – удари ракетами і дронами по цивільній українській інфраструктурі, що саме по собі є військовими злочинами.

Путіну довелося оголосити мобілізацію, яку для заспокоєння назвали "частковою". Щоб мати бодай якісь політичні досягнення, Кремль вдався до анексії чотирьох українських регіонів, які моментально після "відтепер назавжди з РФ" стали "покидати" Росію в міру їх звільнення з окупації.

 

Тоді російська пропаганда посилала такі наративи, що "маємо зібрати всі сили, адже це священна війна, яка очищає навіть зеків". Що "після приєднання чотирьох регіонів до Росії, тепер війна ведеться на території Росії та за її землі, а значить – це справедлива і оборонна війна". Що "російські генерали приховували від народу проблеми, але тепер проблеми вирішують". Що "у Росії є професіонали-вагнерівці та "генерал Армагеддон" Сергій Суровікін, які здатні переломити ситуацію". Що "без тепла і світла взимку українці не витримають та змусять своє керівництво погодитись на російські умови".

"Російські ракетні удари проти нашої інфраструктури – частина їх загальної стратегії примусу до заморожування конфлікту на умовах РФ з надбаними територіальними завоюваннями. Це вагомий інструмент їх впливу на наше суспільство, яке виснажується, на українську економіку та на Європу, яка також несе збитки", - каже Данилюк.

Етап 5. "Боротьба проти сатани"

Після 2 грудня

Наприкінці провального для себе року вторгнення, путінський режим намагається розкрутити ще вищий рівень психозу, доходячи до крайніх форм екзальтації. Пропаганда залякує росіян перспективою поразки та готує їх до нових втрат, продовжуючи мобілізацію, та заганяючи ще тисячі "гарматного м'яса" на забій в Україну.

На останньому етапі російськими наративами були, що "Росія не може програти, бо тоді на всіх росіян чекає Гаага". Що "це релігійна війна за віру, святу Русь, проти сатани". Що "Україна нещадно знищує обстрілами Донецьк та його жителів". Що "не наразі всі росіяни ще усвідомили, що війна стосується їх усіх".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Доведеться розставляти неприємні пріоритети: захищати житлові об'єкти чи інфраструктуру" - сер Лоуренс Фрідман

Також Москва вкотре за рік повернулася до ядерного шантажу. Подарунком під новий рік стала "ядерна колискова" для ура-патріотів від депутата Держдуми Дениса Майданова, в якій він співає про ракету "Сарматушку", націлену на США.

Протягом 2022 року російська воєнна пропаганда пройшла тернистий шлях від "шляхетно рятуємо українців від нацистів" до "спалимо весь світ у ядерному апокаліпсисі", "щоб перемогти сатану".

Як саме ці крайнощі поєднуються у путінському плані "спецоперації", який досі триває за планом, залишається здогадуватися.

"Українців немає", "самі такі" й "вони не люди"

Задовго до вторгнення в лютому 2022 року, з весни 2014 року, російські ЗМІ готували росіян до геноциду українців. Спочатку обережно, а згодом відкрито. Українців роками називали "нацистами", "фашистами", "бандерівцями", "хохлами" і "укропами". Згодом лунали прямі заклики до вбивств. У майбутніх судах, це можна буде кваліфікувати як міжнародний злочин "підбурювання до геноциду". Видання "Бабель" проаналізувало, які прийоми застосовувала російська пропаганда.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На окупованих територіях Росія ставить небезпечний психологічний експеримент" – Вікторія Романюк

Юристка з міжнародного кримінального права Анна Вишнякова та представниця Кримської правозахисної групи, дослідниця протидії російській пропаганді Ірина Сєдова проаналізували тисячі висловів російських пропагандистів і визначили, що ті використовують шість основних прийомів.

Перший прийом – заперечення існування української нації, мови і культури. Його часто використовують російські пропагандисти та Путін, який перед вторгненням говорив, що "Ленін придумав Україну", а "українці – це росіяни, і він покаже нам справжню декомунізацію".

Другий – дзеркальні звинувачення, тобто російська пропаганда звинувачує Україну і Захід у тому, що сама робить. Наприклад, Кремль, чинячи акти геноциду проти цивільного українського населення, звинувачує Київ у геноциді цивільного населення в окупованих Росією Донецькій та Луганській областях. "Якщо б ми не напали, напали б на нас" - повторюють російські пропагандисти, політики, дипломати і секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев. У березні 2022 року він заявив, що НАТО готувало удари по Росії, а Кремль лише вчасно зреагував. Найвідоміший адепт прийому білоруський диктатор Олександр Лукашенко. Його слова "А я зараз вам покажу, звідки на Білорусь готувався напад" стали мемом.

Третій – дегуманізація українців. Російські пропагандисти вісім років розпалюють ненависть до України та закликають нас знищити. Головна мета - довести, що ворог не людина, вбивати його можна і треба. Так робили нацисти з євреями, чи хуту з тутсі під час геноциду в Руанді в 1994 році, порівнюючи їх із тарганами. Скопіював тональніть про тарганів заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв. Він, як колись влада Руанди, порівнював нас із тарганами. Ще один приклад дегуманізації - зображення українців свинями, як часто роблять російські ЗМІ.

 

Четвертий - використання релігії. Цей прийом російські пропагандисти використовують, щоб описати війну як "священну". Помічник секретаря радбезу РФ Олексій Павлов писав: "Із продовженням спецоперації стає дедалі нагальнішим проведення десатанізації України".

П'ятий - розмивання кордонів між військовими та цивільними. Так росіяни виправдовують убивства цивільних під час війни. Наприклад, російська пропагандистка Анастасія Миронова цьому прийому присвятила статтю, де йшлося, що кожен українець може загрожувати росіянину, бо може бути терористом, тому вбивати українців виправдано.

Шостий – прямі заклики до вбивства. Обачливі пропагандисти намагаються його не використовувати. Менш обачливі, як-от директор мовлення російського пропагандистського телеканалу Russia Today Антон Красовський, публічно закликав знищувати українців, зокрема, дітей. Закликом до вбивства можна вважати слова Володимира Соловйова, який після вибухів на Керченському мосту вимагав знищити українську енергетику і бити по центрах прийняття рішень: "Україна має бути занурена в темні часи. Мости, греблі, залізниці, ТЕЦ та інші обʼєкти інфраструктури мають бути знищені по всій країні. Не має бути адміністративних кварталів ні в Києві, ні у Львові".

 

Мемами й карикатурами, які закликають убивати українців, заповнені численні російські сайти.

×