Полетів назад у космос: вчені припустили, що Тунгуський метеорит - не метеорит

Вчені з російського дослідного центру "Красноярський науковий центр СО РАН" вважають, що ніякого падіння Тунгуського метеорита 30 червня 1908 року не було. Тоді в районі сибірської річки Підкам'яна Тунгуска, у малонаселеній тайзі, стався вибух, потужність якого згодом оцінили в 40-50 мегатонн.

Цей феномен давно називають "найбільшою ударною подією в історії людства", хоча кратер так і не виявили. І нехай знайдені залишки свідчать про неземне походження, версія про падіння метеорита все одно не сходиться з деякими фактами.

Тому вчені припустили, що ніякого падіння як такого не було. Це був не метеорит, а величезний залізний астероїд, що пролетів крізь атмосферу планети над самою її поверхнею. Після чого, так і не зіткнувшись із землею, він пролетів назад в космос. На користь цього свідчать різні фактори, один з яких - відсутність кратера після імовірного падіння.

Згідно з розрахунками групи, найбільш імовірний винуватець - залізний метеорит розміром від 100 до 200 м. Висота польоту становила від 10 до 15 км, а швидкість руху - близько 20 км на секунду. При цьому він не опускався нижче висоти 11 км.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Отруйна комета" не долетить до Землі: її ядро ​​розпалося на 4 частини

Ця модель пояснює кілька характеристик Тунгуської події. Наприклад, відсутність ударного кратера, оскільки астероїд пролетів повз епіцентр вибуху, не впавши. Відсутність залізних решток також пояснюється цією високою швидкістю, оскільки об'єкт рухатиметься занадто швидко і буде занадто гарячим, щоби впасти. Дослідники заявили, що будь-яка втрата маси може бути викликана сублімацією окремих атомів заліза, які виглядатимуть так само, як і звичайні земні оксиди.

"У цій версії ми можемо пояснити оптичні ефекти, пов'язані з сильною запиленістю високих шарів атмосфери над Європою, яка викликала яскраве світіння нічного неба в ті дні", - зазначили автори роботи.

Втім, дослідники відзначають, що їхня стаття має деякі обмеження, які, як вони сподіваються, можуть бути вирішені за допомогою майбутніх досліджень. Наприклад, вони "не займалися проблемою формування ударної хвилі", хоча їх початкові порівняння з Челябінським метеоритом дозволяють припустити, що на Тунгусці була саме величезна ударна хвиля.

×