"Російські сили готують новий етап терору" – що пише про нас світова преса

9

Жахи російських військових злочинів у Маріуполі та можлива хімічна атака на обложене місто. І скільки коштуватиме відбудувати українську економіку, шукає відповідь The Economist. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Президент України попереджає про "новий етап терору", оскільки Захід розслідує заяви про хімічну зброю", The Guardian, Велика Британія

Президент Володимир Зеленський висловив занепокоєння, що російські сили готують новий етап терору, який може включати застосування хімічної зброї в Україні.

Командир добровольчого полку "Азов" Андрій Білецький заявив у понеділок, що троє людей у Маріуполі пережили "отруєння бойовими хімікатами, але без катастрофічних наслідків". Проте помічник мера Маріуполя Петро Андрющенко написав, що хімічну атаку не підтверджено, і що чиновники "чекають офіційної інформації від військових".

 

Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс заявила, що ведеться робота з перевірки заяви, додавши: "Будь-яке використання такої зброї буде безжальною ескалацією конфлікту, і ми притягнемо Путіна та його режим до відповідальності".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Запоріжжі окупанти обстріляли село фосфорними бомбами: фото наслідків

Західні офіційні особи раніше висловлювали побоювання, що Росія, вважаючи, що її вторгнення переростає у затяжний конфлікт, може вдатися до крайніх заходів, включаючи хімічну зброю. Російські війська тримають в облозі Маріуполь з початку березня. Територія, яку контролюють українські війська, поступово скоротилася до кількох центральних районів. Морські піхотинці, що вижили, зараз воюють на металургійному комбінаті "Азовсталь", поряд з портом. Останні українські солдати, які захищали місто, у понеділок заявили, що у них "кінчилися боєприпаси", і очікується, що скоро їх вб'ють або візьмуть в полон.

Мер Маріуполя Вадим Бойченко заявив у понеділок, що понад 10 тис. мирних жителів загинули у місті, і кількість жертв може перевищити 20 тис., оскільки протягом тижнів атак тіла маріупольців лежать на вулицях. Бойченко також звинуватив російські сили в тому, що вони кілька тижнів блокували гуманітарні конвої в місто, намагаючись приховати те, що там відбувається від світу.

Маріуполь відрізаний російськими атаками, які почалися незабаром після початку вторгнення наприкінці лютого, і зазнав одного з найжорстокіших нападів за всю війну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Десантники "відправили в пекло" підрозділ проросійських терористів на Донеччині (18+)

Бойченко повідомив нові подробиці недавніх заяв українських офіційних осіб, що російські сили привезли мобільне крематорії, щоб позбавитися трупів жертв облоги.

"Приїхали мобільні крематорії у вигляді вантажівок: відкриваєш, а всередині труба, там спалюють тіла", - сказав він.

За його словами, російські сили доставили багато тіл до величезного торгового центру, де є складські приміщення та холодильники.

За словами мера, близько 120 тис. мирних жителів гостро потребують їжі, води, тепла та зв'язку. А з міста випускаються лише тих мешканців, які пройшли російські "фільтраційні табори".

 

Він стверджує, що для тих, хто не пройшов "фільтрацію", організовано імпровізовані в'язниці, а не менше 33 тис. людей вивезли до Росії або на сепаратистську територію в Україні.

Український депутат Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що Росія застосувала в Маріуполі "невідому речовину", і люди страждали на дихальну недостатність, але не знає, чи застосовувалася хімічна зброя.

Дитяче агентство ООН повідомило у понеділок, що майже дві третини всіх українських дітей, 4,8 млн., залишили свої домівки з початку російського вторгнення. ООН підтвердила загибель 142 дітей, хоча їхня кількість майже напевно набагато більша.

 

ООН все частіше отримує повідомлення про зґвалтування і сексуальне насильство в Україні, та закликає до розслідування насильства щодо жінок та посилення захисту дітей.

Уповноважена з прав людини України Людмила Денісова заявила, що зафіксувала жахливі акти сексуального насильства зі сторони російських військових у Бучі та інших місцях, зокрема, випадок, коли жінок і дівчаток тримали у підвалі протягом 25 днів. За її словами, дев'ять із жертв зараз вагітні.

 

"Скільки коштуватиме відновлення України?", The Economist, Велика Британія

Коли війна закінчилася, країна нагадувала пустку. Майже всі промислові споруди були зруйновані авіанальотами, інфраструктура знищена, а міста розбомблені. Сили під командуванням Росії окупували схід, а мільйони людей втікали від їхньої жорстокості. Але економіка Західної Німеччини відновилася після 1945 року, що було названо "економічним дивом".

На відміну від нацистської Німеччини Україна не є агресором і ще може перемогти. Проте відновлення буде монументальним завданням. Війна Путіна вже забрала життя тисяч невинних людей та мільйони зробила вимушеними переселенцями. Вона спустошила людські домівки та лікарні, знищила мости та порти. Оскільки кінця бойових дій поки не видно, напевно, будуть нові руйнування.

Дослідники із Центру досліджень економічної політики CEPR оцінюють загальну вартість відновлення України до $540 млрд, що приблизно відповідає розрахункам уряду в Києві. Те, як відбувається реконструкція, і супутні їй реформи будуть такими ж важливими, як і витрачені гроші. Якщо все зробити правильно, це може перетворити економіку, яка колись була захоплена олігархічними інтересами, на щось більш відкрите та динамічне.

Віденський Інститут міжнародних економічних досліджень WIIW вважає, що постраждалі регіони становлять близько 29% українського виробництва. Споживання електроенергії, показник активності, знизилося приблизно на третину порівняно з минулим роком. 30% фірм в країні повністю припинили виробництво, а ще 45% скоротили випуск продукції. Світовий банк вважає, що цього року ВВП скоротиться на 45%.

 

Уряд намагається обмежити збитки, де можливо. Допомога Заходу у розмірі близько $7 млрд. підтримує державні фінанси на плаву. Фермерам виділили $675 млн., щоб могли продовжувати працювати на полях. Виробники можуть звернутися за допомогою у переїзді в межах України. Оскільки Росія блокує основний експортний маршрут України через Чорне море, уряд працює з ЄС, аби полегшити наземну торгівлю. 80% експорту досі може залишити країну.

Відновлення змучених війною регіонів обійдеться дорого. Попереду три основні завдання. Одне – очистити постраждалі райони від мін та іншого вибухонебезпечного сміття. Зусилля з розмінування в масштабах Іраку коштуватимуть приблизно $1 млрд протягом десяти років.

 

Їжа та житло будуть великими видатками. Як виробник зерна та інших сільськогосподарських товарів, Україна, ймовірно, зможе нагодувати нужденних. Але кількість внутрішньо переміщених осіб продовжуватиме зростати. Наразі це 7,1 млн осіб, і ще 4,5 млн покинули країну. Київська школа економіки оцінює вартість зруйнованого житла у $29 млрд.

Більш важливим завданням є відновлення пошкодженої інфраструктури та промислових об'єктів. КШЕ підрахувала, що руйнація всього, від електростанцій та заводів до мостів та доріг, на сьогодні перевищує $50 млрд.

 

Фінансування має надходити від західних урядів, міжнародних організацій та приватних інвесторів. Пропозиція використовувати заморожені російські активи була, але здається малоймовірною, якщо не буде прийнята в рамках мирного врегулювання.

Наступне питання – розподіл грошей. Це складне завдання для економіки, у якій тривалий час домінували корисливі інтереси. Україна зробила свій тендерний процес більш конкурентоспроможним з 2014 року, але цього разу контрактів буде набагато більше. CEPR пропонує використовувати постійні контракти з фірмами на постачання певного продукту за фіксованою ціною та відкриті контракти, які навіть без тендерів забезпечують прозорість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бучанська різанина: назвали кількість вбитих жителів громади

Заключний етап - допомогти економіці процвітати у довгостроковій перспективі. Політична підтримка українцями складних реформ та пильна увага до повоєнного інвестиційного процесу матимуть вирішальне значення. Уряд розглядає цей процес як можливість зробити економіку більш сучасною та конкурентоспроможною.

Реконструкція передбачає, що успіху може бути досягнуто за рахунок тіснішої інтеграції з Європою, як сталося кілька десятиліть тому з Західною Німеччиною. Швидке зростання Польщі також часто пов'язують із інтеграцією: за 15 років після вступу в ЄС її ВВП на душу населення зріс більш ніж на 80%.

Україна вже повернула на захід. Частка експорту до ЄС зросла з 30% у 2014 році до 36% у 2020 році, а частка експорту до Росії знизилася з 18% до 5,5%. Одним із способів заохочення реформ було б зробити їх вимогою для подальшої інтеграції у європейські ринки та ланцюжки поставок – через шлях до членства в ЄС.

 

"Привабливість інтеграції в тому, що вона створить в Україні консенсус щодо кінцевої точки хворобливого процесу реформ і закріпить напрями", - стверджує Беата Яворчик з ЄБРР.

Ніщо із цього не буде легким. Реформування інститутів, що укорінилися, потребує політичної волі. Чим довше триває війна, тим більша шкода завдається Україні, і тим важчим стає завдання відновлення. Жодні витрати ніколи не компенсують жахіття війни. Але ретельне планування може забезпечити більш яскраве та багате майбутнє.

 

×