Росія відводить війська від кордонів України, заявили у російському міноборони. Репортаж про те, як у російськомовних регіонах України формується ідентичність на фоні загроз російського вторгнення та восьмирічної війни на Донбасі. І приготування країн ЄС, що межують з Україною, до можливого напливу українських біженців у разі російського вторгнення. Ось дещо з того, що писали про Україну у світових ЗМІ.
"Росія заявила, що відводить частину військ від кордонів з Україною", Business Insider, США
У вівторок, 15 лютого, міністерство оборони Росії заявило, що відводить частину військ від кордону з Україною. Це сталося після кількох тижнів загострення напруженості між Росією, Україною та Заходом через побоювання можливого російського вторгнення.
"Підрозділи Південного та Західного військових округів, виконавши поставлені завдання, розпочали завантаження на залізничний та автомобільний транспорт і сьогодні почнуть висування у свої військові частини. У міру завершення заходів бойової підготовки війська здійснюватимуть марші комбінованим способом до пунктів постійної дислокації", - йдеться у повідомленні.
Росія зосередила понад 130 тис. військових біля кордонів України, і Кремль заявив, що вони перебувають там у відповідь на агресію США, НАТО та України, а також для проведення військових навчань.
На вихідних США та Велика Британія попередили, що Росія може вторгнутися будь-якої миті, але представник МЗС Росії Марія Захарова заявила у вівторок, що вони помилялися.
"15 лютого увійде в історію як день провалу західної військової пропаганди", - сказала вона.
"Ми повинні боротися проти росіян" - українці знаходять спільну ціль", The New York Times, США
Рибалка на мармуровій гладі замерзлої річки, одягнений з ніг до голови в камуфляж. Віктор Беркут виглядає схожим на радянську людину. В нього відповідна біографія. Вступив до радянської армії у 1970-му і провів 30 років, створюючи системи протиповітряної оборони і ракети, спрямовані проти ідеологічних ворогів Москви – Заходу.
Україна має вступити в НАТО. Вона має чинити кривавий опір ворогові, якщо Путін віддасть наказ атакувати
Але ворог змінився. Наразі Беркут обвинувачує Володимира Путіна. Його рідній Україні загрожують 130 тисяч російських солдат. 71-річний пенсіонер каже, що будь-який зв'язок, який колись відчував із Росією, зник. Україна має вступити в НАТО, каже він. Вона має чинити кривавий опір ворогові, якщо Путін накаже атакувати.
"Ніколи так не думав. Нормально жив у СРСР. Тепер почав розуміти. Нам треба протистояти Росії. Ми вибрали не російський шлях, а європейський", - сумно говорить він, засовуючи приманку в ополонку під лід Дніпра, неподалік Черкас.
Українців, яких розділяли суперечки, якою мовою говорити, до якої церкви йти, і яких історичних героїв шанувати, почало об'єднувати почуття спільної цілі перед лицем грізного ворога
Його почуття підкреслюють глибокий зсув, який стався з українцями за вісім років з того часу, як Росія вперше вторглася і відібрала частину їх країни. Народ, давно розділений глибокими суперечками про те, якою мовою говорити, до якої церкви ходити, і яких історичних героїв шанувати, почало об'єднувати почуття загальної цілі перед лицем грізного ворога.
Путін дав зрозуміти, що вважає українців і росіян "одним народом", розділеним ворожими західними силами. Цю, на його думку, історичну несправедливість він має намір виправити. Це спонукало багатьох українців до драматичних змін. Люди, які виросли в російськомовних сім'ях, тепер вважають за краще говорити виключно українською.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Водкі нєт. Ідітє домой" - як проходив багатотисячний Марш єдності за Україну
По всій країні скинули пам'ятники Леніну і емблеми радянського минулого. Їх замінили пам'ятниками українцям, які загинули під час революції 2014 року, коли проросійський уряд вигнали з Києва. Після чотирьох століть підпорядкування московським патріархам 2019 року Православна церква України відокремилася від Російської церкви.
Росія залишається домінуючою політичною і культурною силою в Україні. Її репери і тіктокери популярні навіть серед молоді, яка дедалі більше орієнтується у культурі на Захід. У Донецькій і Луганській областях, де Україна воює з підтримуваними Росією сепаратистами, багато українців досі відчувають сильну спорідненість з росіянами, які живуть прямо за кордоном. А по всій Україні тривають бурхливі суспільні дискусії про місце Росії у минулому країни та її майбутньому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 48 годин на захоплення Києва. Путін бряцає зброєю – що пише про нас світова преса
На фоні попереджень Заходу, що Росія може напасти будь-якого дня, ми з фотографом Бренданом Гоффманом вирушили у подорож, щоб дізнатися, що означає бути українцем у момент національної небезпеки. Протягом 900 км ми прямували вздовж Дніпра, що тягнеться по всій країні, фізично відокремлюючи західні регіони від земель на сході. Ті тривалий час вважалися сприйнятливішими до гравітаційного тяжіння Москви.
Сьогодні, подорожуючи річкою, ці поділи, хоч і не зникли повністю, але менш помітні. І багато в чому їх затьмарило почуття спільної боротьби.
Ми почали подорож у столиці, де Дніпро протікає повз золоті куполи монастиря ХI ст. Але найшанованіший пам'ятник Києва - новий. На вершині пагорба, неподалік Майдану незалежності, невеликий меморіал із чорної сталі та гранітних плит, на яких вигравіювані примарні особи протестувальників, відомих як Небесна сотня – їх розстріляли протягом кількох днів 2014 року під час Революції гідності.
Революція спонукала Путіна, занепокоєного тим, що Україна безповоротно рухається на Захід, віддати наказ про анексію Криму і спровокувати сепаратистську війну на сході України.
Згідно з опитуванням 2001 року, близько половини українців підтримало проголошення незалежності 1991 року. Опитування 2021 року показало, що це число зросло до 80%, а майже половина підтримує членство в НАТО
Згідно з опитуванням 2001 року, близько половини українців підтримало проголошення Україною незалежності 1991 року. Опитування 2021 року показало, що кількість зросла до 80%, а майже половина підтримує членство в НАТО.
"Україна як нація народилася на Майдані 2014 року. Це момент, коли конфлікт став для Путіна нестерпним", - каже професор і соціолог Євген Глібовицький.
Для багатьох українців пам'ятник Небесній сотні став місцем паломництва. Батьки померлих відвідують його на дні народження дітей, а політики приїжджають на фотосесії. Схожі меморіали є практично в кожному місті та селі. Але Київ – місце, де вони померли.
Приблизно за три години вниз по річці – Черкаси. У краєзнавчому музеї, присвяченому революції 2014 року, є фото місцевого фотографа Гаррі Єфімова з мокрим від крові волоссям після зіткнення з силовиками. За словами Єфімова, цей досвід був настільки травмуючим, що він перестав говорити рідною російською і тепер розмовляє лише українською.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Терпи, моя красавица": в адміністрації Байдена різко відреагували на слова Путіна
Хоча більшість українців розмовляють чи розуміють російську і українську, суперечки про пріоритет мови є одними з найгостріших у країні, а також між Україною і Росією. Торік набув чинності закон, який зобов'язує всіх, хто працює у сфері обслуговування, як то офіціанти чи банківські службовці, розпочинати будь-яку розмову українською. Також є суворі квоти на кількість дозволених російськомовних програм на українському телебаченні та радіо.
Путін назвав обмеження російської в Україні "геноцидом" і частково виправдав анексію Криму, заявивши про необхідність захистити там російськомовних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія може піти на компроміс" – що для України означають переговори Путіна і Макрона
Навіть далеко від лінії фронту важко уникнути нагадувань про війну. У Дніпрі, за п'ять годин їзди вниз по річці, ціла площа перетворилася на діораму в натуральну величину. Там представлені бронетранспортери, вежа танка та інші артефакти з запеклого бою на сході, в якому жменька українських солдатів, відомих як кіборги, відбивала натиск сепаратистів, яких підтримує Росія. Облога закінчилася на початку 2015 року, після 242 днів боротьби.
Поруч у госпіталі для ветеранів Олександр Сегеда, сержант у відставці, який народився в Росії, але воював проти сепаратистів на сході. Йому не треба нагадувати про війну.
Вітаєшся з кимось вранці, а до обіду чуєш, що його вже немає в живих. А йому 22 роки, у нього вагітна дружина і маленька дитина. Забути таке неможливо. Неможливо пробачити
"Здоровкаєшся з кимось вранці, а до обіду чуєш, що його вже немає в живих. А йому 22 роки, у нього вагітна дружина і маленька дитина. Забути таке неможливо. Неможливо пробачити", - каже, згадуючи Сегеда.
"Польща готується прийняти українських біженців у разі війни", ABC, США
Польща готується прийняти українських біженців у разі нового нападу Росії. Але польський уряд сподівається, що найгіршого сценарію вдасться уникнути. Аналогічні приготування ведуть у всьому регіоні. Особливо у країнах ЄС, які межують з Україною.
У той час як інші країни згортають дипломатичні місії в Україні, Польща заявляє, що поки що зберігає дипкорпус на випадок, якщо він буде потрібний для сприяння масовому виїзду українців.
Польща останніми роками прийняла велику кількість українських економічних мігрантів. Особливо після вторгнення Росії в Україну 2014 року. Вона вже кілька тижнів готується до прийняття біженців, якщо до цього дійде, заявив заступник міністра закордонних справ Марчін Пжидач.
Польща має імідж країни, яка рішуче виступає проти біженців. Але цей підхід ґрунтується на небажанні приймати багато людей іншого релігійного і расового походження. Українці як і поляки – слов'янський народ зі схожою мовою та звичаями. Вони заповнили прогалини на ринку праці, і в останні роки їх широко вітають у Польщі.
Пшидач сказав, що Польща сподівається, що ситуація в Україні не загостриться. Але його країна готується до будь-якого сценарію, включаючи можливість появи великої кількості біженців.
МВС Польщі багато тижнів готує "інфраструктуру і плани" - біженців розміщуватимуть у гуртожитках, спортивних спорудах та інших місцях
Він додав, що МВС багато тижнів готує "внутрішні сценарії, інфраструктуру і плани" - біженців розміщуватимуть у гуртожитках, спортивних спорудах та інших місцях. Місцевих чиновників, зокрема мерів, попросили скласти звіти, які об'єкти вони можуть надати.
Націоналістичний прем'єр Угорщини Віктор Орбан попередив у суботу, що вторгнення Росії в Україну може спровокувати сотні тисяч українських біженців через кордон до його країни.
Словаччина також готується до хвилі біженців у разі конфлікту. Влада підготувала план, що робити в такому разі, але він засекречений.
"Згідно з аналізами, навіть обмежений військовий напад Росії на Україну означатиме перетин нашого кордону десятками тисяч біженців. Ті, хто рятується від війни, набудуть статусу біженців", - заявив міністр оборони Словаччини Ярослав Над.
Глава МВС Чехії Віт Ракушан запропонував направити співробітників поліції на допомогу Словаччині у разі такого конфлікту.
У минулому огляді преси Gazeta.ua писала, що канцлер Німеччини Олаф Шольц їде до Києва та Москви, щоб спробувати відмовити Путіна від нової війни проти України. Репортаж із російського Курська, біля якого збираються російські військові сили. І падіння євро на тлі загроз російського вторгнення.
Коментарі