Вкидання у смітник нардепа Віталія Журавського могло б залишитися одним із незначних епізодів, характерних для нашого часу. Парламентського денді занурили в нечистоти не лише за членство в Партії регіонів й підтримку диктаторських законів 16 січня цього року. Можна сказати, йому пригадали також голосування за скандальний "мовний закон" Колісниченка-Ківалова та навіть його персональний диктаторський "Закон про наклеп", який мав суттєво обмежити свободу преси. Але все набагато простіше: Журавський просто підвернувся під руку розгніваним активістам, котрі вимагали люстрації під стінами парламенту і екс-"регіонал" негайно потрапив під "люстрацію Лінча".
Та коли наступного дня там же, поруч із Верховною Радою, дорожнім конусом побили Юрія Мірошниченка, так само екс-"регіонала", котрий представляв у парламенті самого Віктора Януковича, це вже перетворило одинокий прецедент на тенденцію.
Якщо згадати березневу розправу "свободівців" над тодішнім керівником Першого Національного каналу Олександром Пантелеймоновим, складається неоднозначна картина. Котра свідчить або про небажання чинної влади застосовувати закон до тих, кого треба судити й карати за реальні злочини проти держави – або про неможливість знайти на них закон. Тобто, про безпорадність самої судової системи.
Щоправда, чимось українські суди таки займаються. Наприклад, не так давно виправдали екс-губернатора Харківщини Михайла Добкіна, не знайшовши в його скоєних протягом зими 2013-2014 років діяннях складу злочину. Хоча сепаратистських закликів Добкін особливо не приховував, виступаючи з ними, в тому числі, по телебаченню в прямих ефірах. Його свого часу обсипали борошном, але це – неадекватне покарання. До того ж Добкіну сподобалося – він отримав підставу виставити себе інакодумцем. Слабенькою компенсацією виглядає залишення під вартою антимайданівця Топаза й скандального екс-мера Слов`янська Нелі Штепи. Зате відбулася легким переляком жінка-лікар, яка добивала ногами в харківському переході пораненого проукраїнського активіста.
Громадяни обурені задекларованим наміром чинної влади амністувати сепаратистів й терористів на Донбасі. Але при цьому не враховують: вони найближчим часом будуть так само недоступними для будь-якого слідства й суду, як Віктор Янукович, Микола Азаров, Віктор Пшонка, Віталій Захарченко та інші. Включно з рядовими "беркутівцями", котрі катували людей під час Майдану, та одіозним лідером харківського "Оплоту", садистом та вбивцею Євгеном Жиліним.
Тому не треба дивуватися, якщо після смітника для когось із представників колишньої влади знайдеться каналізаційний люк. А замість пластмасового дорожнього конуса – бейсбольна бита. "Ударівка" Ірина Геращенко гнівно написала в соціальних мережах про неприпустимість подібних дій, бо ми йдемо в Європу й насильство не наш метод. Громадський активіст Єгор Соболєв вибачився перед паном Журавським. Проте це не знімає проблему чим далі, тим більшої безкарності для одіозних політиків. Не кажучи вже про чиновників, котрі далі сидять у своїх кріслах. Я не закликаю всіх скопом саджати в тюремні камери. Але позбавити права обіймати будь-які посади в державі Україна за те, що вони свого часу зробили проти неї, чинна влада цілком спроможна.
Зараз вона отримає черговий тест. З Москви неодмінно повернуться "регіонали" й комуністи, серед яких одіозні Олена Бондаренко, Володимир Олійник та естрадна співачка Таїсія Повалій. Вони дружним колективом відвідали Державну Думу Російської Федерації. Де їх зустріли оплесками як сміливців, здатних протистояти "хунті". Ці громадяни України змішували свою країну з багном, причому відкрито й публічно. Якщо в них після повернення не заберуть хоча б депутатські мандати – можна передбачити будь-яку, навіть найрадикальнішу реакцію громадян. Звісно, Бондаренко буде боятися виходити на люди. Натомість під руку знову може потрапити той же Журавський. Чим його змусять заплатити за гріхи колишніх однопартійців – одному Богу відомо…
2 
1
Комментарии
1