Рішення Верховної Ради ліквідувати Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі (в народі – Нацкоммор, пряма алюзія з Голодомором) наша інтелектуальна спільнота давно й вперто домагалася. Активна фаза війни з відомством, яке очолив юрист Василь Костицький, почалася від лютого 2009 року. Тоді за висновком одного із експертів, жінки старшого віку Варвари Ковальської, був визнаний порнографічним роман лауреата Національної премії ім. Шевченка Олеся Уляненка "Жінка його мрії".
Закон вимагав вилучити книгу з продажу. Хоча вона лише мала певні елементи еротики. Але, вилучаючи твір Уляненка, продавці без боязні порушити закон лишали на видних місцях кольорові видання "Кама сутри" и інші "Радощі сексу", до яких Нацкомморалі чомусь зовсім не було діла. Хоч на обкладинках, на відміну від оформлення книг українського автора, зображали голих жінок.
Та пікантності скандалу додало не це, а викинута незабаром у мережу сканована копія скандального висновку. Можна було переконатися: людина, котра робить "моральну" експертизу художнього твору, сама пише з граматичними помилками. Крім того, день у день із забороною роману Уляненка з`явилися публікації з вечірки на той час неповнолітньої співачки Аліни Гросу. Презентуючи у ресторані свій новий кліп, дівчина-підліток їздила по залу на майже голих танцюристах чоловічого балету, сама вбрана в чорний шкіряний костюм. Публічне дійство, як і сам кліп під назвою "Танцюють всі", Нацкомісія з моралі та особисто пан Костицький своїх експертних висновків не удостоїли.
Вибірковість такого "правосуддя" була системною за весь час існування цього державного наглядового органу. Не переходячи тут і далі на особистості, варто наголосити на переважно емоційній складовій виступів проти Нацкоммору. На мій погляд, це була чи не головна помилка культурної спільноти, котра суттєво й навіть непристойно затягнула логічний процес ліквідації відомства пана Костицького. Замість кричати "геть!" та "ганьба!", варто було від самого початку вимагати не так припинення діяльності одіозної комісії, як на вимогах виконувати свої функції повноцінно й у повному обсязі.
Навіть професійний юрист Василь Костицький не мав би, чим крити, аби йому постійно тицяли на факти, подібні до давнього кліпу неповнолітньої співачки. Нагадуючи: відео повнолітніх виконавців Віктора Бронюка ("ТІК") та покійного Кузьми Скрябіна, де нічого сексуального близько не було, експерти Нацкомісії категорично забороняли. Та є й значно свіжіші порушення. За які при бажанні розпорядника державних мільйонів, котрі щороку виділялися на утримання майже сотні експертів, подібних до згаданої вище пані Ковальської, можна притягнути до відповідальності. Хоча б – за розтрату й невиконання своїх прямих обов'язків.
Зокрема, Закон України "Про захист суспільної моралі", продавлений Черновецьким у парламенті восени 2003 року, серед завдань Національної комісії визначає протидію проявам розпалу міжнаціональної ворожнечі та, зокрема, українофобії. За весь цей час відомство пана Костицького не винесло жодного (!) попередження громадянам України Дмитрові Табачнику та Олесеві Бузині за їхні вислови та публікації, котрі по суті своїй розпалюють міжнаціональну ворожнечу.
Спробуйте набрати в пошуковій системі слово "антиукраїнські" - відразу, без вашої участі, автоматично складеться фраза "антиукраїнські висловлювання Табачника". З прикладами, котрі всім відомі. Причому пан Табачник своїх переконань не приховував і тоді, коли не був міністром освіти – а НЕК на той час уже існував. А в часи Революції Гідності на офіційному сайті Нацкомісії з моралі були привітання Василя Костицького з нагоди Дня міліції – саме тоді пошановані ним силовики били людей на Майдані та допомагали фабрикувати справи.
Це лише кілька прикладів, котрі доводять безглуздість існування "моральної" комісії. Хоча я лише вітатиму, якщо нашу з вами мораль, навіть під орудою Костицького та Черновецького, будуть контролювати громадські організації. В яких працюють волонтери. І котрі існують не за бюджетний кошт. А звільнені від Нацкоммору мільйони нині в Україні можна використати значно ефективніше.
2 
1
Комментарии