Нещодавно губернатор Донеччини Андрій Шишацький з'їздив до Відня. У австрійській столиці він узяв участь у міжнародній конференції "Впровадження сталого енергетичного майбутнього". Там керівник Донеччини зустрівся та поспілкувався з "головним фахівцем із питань енергетики" – каліфорнійським екс-губернатором Арнольдом Шварценеггером.
Під час зустрічі політик діяв в інтересах своїх співвітчизників: подарував Шварцеві шахтарську каску та посвятив у почесні шахтарі Донбасу. Тепер жителі цього регіону можуть пишатися: їхнього полку прибуло. І коли вони черговий раз лізтимуть у аварійну шахту або нелегальну копанку, коли недоотримають платні, перерахують власні злидні та почнуть обережно сумніватися у тому, що при владі дійсно "свої" - згадають: Термінатор – почесний шахтар.
Подібна зустріч навряд чи наблизить соціальні та культурні проблеми складного регіону до вирішення. Фото пана Шишацького з іноземним колегою розтиражували українські засоби масової інформації. Напевне, для губернатора Донецької області зустріч із Термінатором була ще важливішою, ніж для пересічних жителів регіону.
По-перше, традицію фотографуватися з Шварценеггером започаткував Анатолій Близнюк, попередник Шишацького на його нинішній посаді. По-друге, діючий губернатор та відомий в регіоні бізнесмен у такий спосіб напевне реалізував свої давні підліткові мрії: потиснути руку улюбленому супергероєві. По-третє, саме на такому фоні невпевнені в собі люди найчастіше намагаються самоствердитися та вирости у власних очах. Готовий побитися об заклад – шановному Термінатору по барабану, хто фотографується на його фоні.
Хоча йому теж має бути приємно. Саме на таких людських комплексах грають українські політики, котрі використовують у своїх інтересах іншого голлівудського актора – Жан-Клода Ван Дамма. Цей відомий своїми ролями суперменів бельгієць вже кілька років грає свою хоч не найкращу, але затребувану та прибуткову роль кращого друга України. Дружити з "Жан-Клодичем" по кишені тільки активним "регіоналам" - саме він у жовтні минулого року, напередодні парламентських виборів супроводжував Олександра Онищенка у його агітаційному турі в місті Кагарлик Київської області.
Виглядати значимими на фоні відомих людей, знайомство з якими насправді не може вирішити нічого для "партії влади" – ось головна фішка "регіоналів". Адже ніхто, серйозніший за Арнольда Шварценегера, не хоче мати з ними якісь важливі справи, укладати угоди чи бодай просто домовлятися. Бо домовитися з Партією регіонів у принципі неможливо.
До безглуздих, зате пафосних зустрічей представників української влади можна сміливо віднести розмову президента Віктора Януковича із колишнім Держсекретарем США Генрі Кіссинджером. Цей почесний пенсіонер американської та світової політики насправді весільний генерал, котрий може поговорити "за життя", дати якісь поради, але зустріч із ним на виході має таке саме, як для школярів – зустріч із ветераном війни. Зрештою, я не певен, що Янукович толком знає, хто такий Генрі Кіссинджер. Бо Віктору Федоровичу точно простіше теж зустрітися із Шварценеггером.
Активне прагнула і "регіоналка" Ганна Герман за будь-яку ціну, навіть без дозволу спікера Верховної Ради, потрапити на традиційний молитовний обід до президента США Барака Обами. Там Ганну Миколаївну ніхто не чекає. Але все одно пані Герман готова заради короткого перебування в орбіті демократа Обами витратити час, власні гроші та порушити трудову дисципліну.
Що, безперечно, піднесе її у власних очах, відповідатиме неофіційному "формату" партійного життя кожного "регіонала" - світитися всюди та завжди біля відомих.
2 
1
Комментарии
3