Як працівник міськкому партії, бабуся передплачувала газету "Правда", де час від часу публікували групові знімки керівництва країни Рад. Саме ці фотографії я, підліток, якось вирішив розмалювати – знову ж таки, без жодного політичного підтексту: домальовував їм кульковою ручкою роги, рила, бороди та віслюкові вуха. Побачивши це, бабуся спочатку показала дідусеві. Потім вони по-черзі розповіли, на який термін покарання тягне моя підліткова забава, якщо про це дізнаються, де треба, а далі бабуся спалила розмальовану газету в грубці.
Діда з бабою мій вчинок не обурив. Вони просто злякалися, бо знали: за подібні речі в радянській країні справді могли "зшити" кримінальну справу.
Партія регіонів намагається підмінити собою Комуністичну партію радянського зразка. В неї це виходить: лави "регіоналів" поповнюються не через переконання людей у якихось там "регіональних" цінностях та ідеологічних настановах, а через елементарне бажання застрахувати від можливих переслідувань себе, родину, друзів та бізнес. Налякавши українців за рік від свого приходу до влади, Партія регіонів, з іншого боку, відчула – народ заляканий не до кінця. Тому підписаний Віктором Януковичем 28 липня Закон "Про судовий збір", нова редакція якого передбачає, що сплативши мінімальний судовий збір, будь-хто може позиватися до будь-кого на мільйонні суми. І вигравати позов через лояльність судів до правлячої партії – не що інше, як захист президента та вірної йому політичної сили від проявів народного гніву.
Це тільки на перший погляд здається, що новий Закон спрямований у першу чергу проти ЗМІ та окремих журналістів. Насправді ж буде так: якщо громадянин, не причетний до засобів масової інформації, прималює до портрету Азарова чи Табачника ріжки-рильця, то голова уряду та міністр освіти, сплативши без малого 3 тисячі гривень судового збору, зможуть позиватися на громадянина за образу честі та гідності. Те ж саме можливо, якщо хтось із українців усно висловить незадоволення діяльністю, наприклад, заступника мера якогось райцентру. Чиновник як дійний член Партії регіонів – а інших у нас і нема у владі всіх рівнів! – раніше б подумав, судитися чи ні. Адже, коли хочеш стягнути мільйон за моральні збитки, то треба платити мінімум 100 тисяч збору, і гроші пропадуть. Тепер же він піде до суду, в якому головують його однопартійці, накатає заяву, після чого критично налаштованого громадянина елементарно взувають у залі суду. Для того, аби сплатити штраф, людина буде змушена залазити в борги і продавати свою квартиру. Якщо хтось вголос назве мажора мажором, він, мажор, цілком може образитися, взяти довідку в лікаря, близького до ПР, що це зауваження підірвало його здоров'я, і за такою самою схемою відсудить у кривдника свій перший мільйон.
Таким чином, Закон "Про судовий збір" реально повертає країну в часи, коли легко дістати тюремний строк за розказаний політичний анекдот чи за розмальовану дитиною фотку в газеті. Отже, Партія регіонів затикає нам із вами роти дуже ефективним способом: погрожуючи, як то кажуть, вдарити гривнею по надто довгих язиках. І коли ми говоримо про загрозу свободі слова, помилкою буде обмежувати існування цієї свободи лише рамками засобів масової інформації. Свобода висловлення власної думки – поняття дуже широке. Тому Партія регіонів у боротьбі за необмежену владу наступає не лише на пресу.
Проте "регіонали" справді забули: часи, коли за розмальований портрет Януковича можна так просто тягти людину до суду, минули безповоротно. Дайте людям нормально жити і вони без всякої боязні бути притягнутими до суду перестануть критикувати владу та окремих її представників.
2 
1
Комментарии
13