Події в Україні мобілізували регіональний сепаратизм в Росії. Перш за все сибірський. У цього феномена дуже довга та складна історія. 17 серпня в Новосибірську пройде "Марш за федералізацію Сибіру", основна мета якого - створення Сибірської республіки у складі РФ.
Проблеми із самовизначенням в регіоні виникли давно. Ще в середині 19 століття на сибірських просторах панувала ідея - "хватит кормить Москву". Тоді сепаратистів імперська влада покарала набагато жорсткіше, ніж сьогодні карають українських. Нова хвиля прийшла з Колчаком під час громадянської війни. Уже новочасний етап - 90-ті роки. Саме тоді про себе гучно заявила Уральська республіка. Вдалось навіть гроші надрукувати. Але це сепаратизм, який немав під собою чітко визначеної етнокультурної природи. Як, наприклад, в Татарстані чи на Кавказі. В більше пом'якшеному вигляді до Росії поступово приходить "українські сценарії" про федералізацію. Наслідки усім зрозумілі. Це буде катастрофа. Будь-які заяви про відокремлення є загрозою для існування РФ та владної корпорації Путіна.
Поки що про маштабну підтримку сепаратистських акцій говорити складно. Проте чим більше буде проблем у самій Росії, в загальнонаціональному вимірі, тим більше рух набиратиме обертів.
Мешканці Сибіру переконані, що саме на їхніх землях зосереджені усі багатства Росії, а Москва усе забирає. Мовляв, територія деградує, а китайці наступають з усіх боків. Усі ці страхи можуть вилитись в загальний протест. Проте, не зважаючи на бажання людей, фінансово Сибір сам по собі не зможе існувати.
Загалом, для Росії - це дуже серйозне випробування. Проте тут ситуація відмінна від Донбасу. Йдеться не про відокремлення, а справжню федералізацію і розширення повноважень на місцях.
Окрім Сибіру і Калінінградської області першими в списку "на виліт" - Карелія, Урал, Ростовська область. Окрема тема - національні республіки. Це Поволжжя, Татарстан, Якутія, Саха, Бурятія та Північний Кавказ. Розвиток подій у цих регіонах залежатиме від того, на скільки міцною в Росії залишиться центральна рада. Якщо Путін відійде від влади, то сепаратистські настрої поглибляться. Нині російська політика дуже непередбачувана, оскільки залежить від однієї людини, а не від системних факторів.
Однак внутрішні проблеми Росії навряд чи зуміють відволікти Путіна від України. Адже вони не настільки загрозливі. Можна говорити тільки про перспективу.
Комментарии
1