21 грудня у Тбілісі проходить установчий з'їзд "Лівоцентристського об'єднання". Його ініціатори прямо заявляють, що за зближення з Москвою. Вони виступатимуть проти руху Грузії на Захід.
Першим, хто вирвався з фатальних обійм північного гегемона стали країни Балтії. Але вони мали свою історію стосунків з Росією, і їхня залежність не була тривалою. Грузія під керівництвом Михайла Саакашвілі стала першою з-поміж інших республік, що спробувала рішуче порвати з метрополією. Грузини почали створювати прецедент на пострадянському просторі.
Найпромовистішим свідченням розриву з минулим стало те, що за лічені роки кавказька держава повністю відмовилася від російських енергоресурсів. Друге, що зробили грузини, переорієнтували свій експорт з російського на інші ринки. Москва втратила можливість шантажувати грузинських виробників лояльністю свого споживача. Таким чином Росія позбула основні аргументи залякування в стосунках з Тбілісі.
Незаможній Грузії довелося чимось жертвувати, щоб зробити заділ для стратегічного ривка. Економіка розвитку вимагала жорсткої, а іноді й жорстокої боротьби з корупцією і криміналітетом. Вражаючі інфраструктурні зміни та реформа освіти Грузії нерідко забезпечувалися стримуванням зростання соціальних виплат. Ситуація в державі виглядала неідеальною, але напрям її розвитку мав зрозумілу логіку і прогнозованість.
Грузини не збагнули задумів свого президента, не оцінили того, що вже було зроблено. Врешті-решт, не захотіли чекати. Переконливішим для них виявився мільярдер-популіст Бідзіна Іванішвілі. Новий прем'єр-міністр хоч і декларує, що вороття назад не буде, однак прийшов до влади як російський ставленик. Є достатньо підстав вважати його таким.
Днями ми отримали нове свідчення того, що Москва сприймає епоху Іванішвілі як шанс повернення своїх впливів на Грузію. 21 грудня в Тбілісі проходить установчий з'їзд "Лівоцентристського об'єднання", яке відверто декларує проросійську позицію.
На жаль, Грузія, яку ще півроку тому вважали за зразок рішучості й приклад для інших, завтра може перетворитися на черговий кремлівський геополітичний полігон. Якщо все буде саме так, чекайте появи грузинських колесніченків і табачників. Грузинські товари знову переорієнтують на російський ринок. Країна неодмінно почне купувати дорогі російські енергоносії. Будуть спроби створити "ще канонічнішу" грузинську православну церкву, оскільки католікос-патріарх Ілія ІІ користується небезпечно високою популярністю серед грузинів. Немов гриби після дощу, зростатимуть всілякі російські культурні центри, проявлятимуться нові рухи та партії захисту "російськомовних грузинів". Усе може піти за давно апробованим сценарієм і схемами.
Шкода, адже грузини могли створити прецедент і стати прикладом для усіх нас.
1 
1
Комментарии
39