Не кожен погодиться добровільно на лікування п'явками або уринотерапію. Навіть на смертному ложі людей іноді важко в чомусь такому переконати. Утім, існують такі, хто заздалегідь підкладає солому під місце можливого падіння.
У мене був випадковий знайомий Петро, який ні на що не страждав, був здоровий як бик, але з профілактичною метою пив щодня овочеві соки. Це була його перепустка у вічність, яку він у свої 48 років супроводжував бадьорими словами:
— Ти поглянь на мої щоки. Як у младєнца! — щоки і справді пашіли рожевим немовлячим здоров'ям. — Я до ста літ проживу і після смерті не розкладатимуся.
Зблідлий і анемічний, я дивився на нього зі своєї кволої тридцятки з неприхованою заздрістю і почав брати приклад. Купив сокодавку, затарився коренеплодами й заходився оздоровлюватися.
Я до ста літ проживу і після смерті не розкладатимуся
Спочатку йшло непогано. Я акуратно день у день робив собі гидотні коктейлі, в яких сира картопля змагалася з буряком, селерою і морквою. Щогодини бігав до дзеркала, видивляючись неминуче покращення кольору щік. Два тижні терапії — жодних змін. Дзвоню до Петра. Він каже:
— Ну, як, політ нормальний?
— Петре, зовсім нічого не змінюється.
— Додай капусти, вилучи селеру, — радить.
Минали тижні. Почалися проблеми із жовчним. Потім запекло у шлунку. Петро акуратно уточнював: додати оливкової олії, вилучити буряк, зменшити капусту.
І ось настав день Х. Після вечері знову звично загарчала сокодавка, я змішав соки у звичний коктейль і зателефонував до Петра. Той не відповів. Минуло три дні — знову без результату. "Абонент не може відповісти на ваш дзвінок". Забув я про Петра, закинув соки.
Десь за місяць через знайомого довідуюся, що Петра вже немає:
— Машина збила, "швидка" приїхала надто пізно.
Я підійшов до своєї сокодавки, погладив її гладеньку поверхню, вичавив останню склянку коктейлю, випив і промовив до неї, як до живого Петра:
— Прощавай, дядьку. Політ нормальний?
1 
1
Комментарии
11