Що відбувається в Україні?
Просто війна. Зручна й комфортна формула. Багато хто чіпляється за неї й по двох роках кровопролиття, яке вже не вмістити в річище Дніпра. Після послідовного нищення великої європейської нації. Після погроз накрити "русским миром" континент. Після підпалення Близького Сходу, активізації безумців Азії та реваншистських сил Африки.
"Просто війна" дозволяє угорцям мріяти про українське Закарпаття. Словакам – мило загравати з головним терористом планети. Румунам – вирішувати внутрішні проблеми за рахунок України, що стікає кров'ю. Полякам – перейматися копійчаними зисками.
То що відбувається в Україні?
Лідер західного світу робить вигляд (ну не вважає ж!), наче йде суто європейська війна, яка загрожує стратегічним інтересам Сполучених Штатів Америки, і змушує у відповідних межах підтримувати Україну.
Московія заявляє, наче воює з усім західним світом і його збройним авангардом – НАТО. Тобто веде успішну світову війну.
За класичними ознаками війна, може, і справді не світова. Жодна країна не оголошувала війни іншій. Навіть ті, що воюють. Водночас держави демократичного Заходу згуртувалися на допомозі Україні. Друга половина світу, Глобальний Південь та одіозні ядерні диктатури насичують зброєю московію.
Світова війна таки йде. У незнаних і незвичних гібридних формах.
Цей факт невигідно й незручно визнавати.
Страх перед прірвою не дав європейцям висловити московії бодай претензії за цунамі сирійських біженців, що накрило континент, послабило економіки й національну єдність країн.
Аби не гнівити Кремль, Німеччина заплющує очі на посилення впливу підривних емігрантських груп, що просочуються різними каналами.
Зовнішню політику нерішучої Франції не один рік успішно корегують російські бойовики у складі "жовтих жилетів".
США не захотіли реагувати на "русскую речь" у лавах протестувальників, що штурмували Капітолій.
Серія терористичних актів воєнного змісту в Болгарії, спецоперації біля берегів Швеції, повітряні загрози країнам Балтії, розчленування Грузії, поглинання Білорусі, повсюдне втручання в суверенні вибори, руйнівні хакерські атаки, які стали важливою складовою гібридної війни, – все це форми неоголошеної війни Заходу. Проте світ відмовляється бачити в діях ерефії системність і послідовність. Визнавати її державою-терористом і невичерпним джерелом зла.
США і Європа не надають Україні ефективної зброї, аби не спровокувати світової війни, а Путін її давно розв'язав. І зустрівши опір, заговорив про загрози існування Росії. Відтак – про формальне право й навіть обов'язок перед конституцією будь-коли застосувати ядерну зброю.
Додаткова ескалація йому не потрібна.
Європа воювати не готова, не хоче й боїться. Болгарія залишила без наслідків підривання своїх збройних складів. Польща пробні прильоти російських ракет із людськими жертвами назвала ненавмисними. Те саме зробила Румунія. Порушення державних рубежів людьми у формі білоруських прикордонників Литва назвала пригодою і обмежилася фіксацією. Усі вони – члени НАТО.
США в цій війні не воюватимуть. Європейці починають це розуміти. Найпотужніші країни взялися нарощувати чисельність армій і зміцнювати їх: Німеччина, Польща, Фінляндія, Франція, Швеція. В один голос заговорили про реальність російської загрози. Лишилося зробити ще один, вирішальний, крок. Усвідомити: можливість здолати світового терориста руками і кров'ю самих українців згаяно. "Руки" ЗСУ не отримали належної зброї, з них не зняли пут жорстких обмежень. Тепер ворог зміцнів, бетоном вріс в окуповані землі. І почав хижо позирати на нові території.
Самої зброї нині недостатньо. Наспів час ставати пліч-о-пліч з українцями. Зі своєю суперзброєю. І робити спільну справу, й навчати власне військо методів сучасної війни в реальних бойових умовах. Як робить московія, готуючись до подальших загарбницьких походів. Лондон уже заявив про готовність зробити такий крок.
Чи буде це ескалацією? Ні. Невеликі легіони вже діють у лавах обох країн, що воюють. Приєднання нових і нарощування тих, що існують, не зробить війну більш чи менш світовою.
Путін наростив м'язи, проте до подальшого кидка не готовий. Імовірність ядерної відповіді на активізацію європейців сьогодні є нижчою, ніж буде завтра. Коли московія стане ще сильнішою. І коли після дискусій навколо п'ятої статті НАТО Захід почне відвойовувати окуповані країни Балтії чи відганяти московитів від польських берегів Вісли.
Світове зло правильніше перемагати світом. У нашій ситуації – європейським.
1 
1
Комментарии