15 листопада на полі поблизу села Іванівка Перемишлянського району Львівщини 30 людей збирають капусту. Землі належать фермерському господарству "Дзвони", що обробляє 4 тис. га.
Люди йдуть рядами, зрізають головки. Відділяють ушкоджені листки, зачищають качан. Двоє чоловіків пересипають капусту в кагат, що тягнеться через усе поле.
- Я сюди вже четвертий тиждень ходжу. Платять нам за тиждень роботи. Гроші вчасно видають, щопонеділка, - каже 41-річна Валентина Борсук із села Іванівка. Одягнута у три светри. Про заробітки говорити не хоче. - Капуста на полі дуже файна, краща, ніж удома на городі. Ми того року сім сотиків біля дому посадили. На зиму заквасили в бочці. Я кладу між шаткованою цілі відібрані головки, вони йдуть на голубці. Ще роблю крижавку. Головку варю і нарізаю грубими кусками. Додаю часнику, олії, солі, перцю. Можна капельку оцту хляпнути для кислинки. Вона добре йде на Святу Вечерю.
Сірим джипом приїжджає директор "Дзвонів" Зеновій Максимишин, 57 років. Із багажника дістає кілька рулонів клейонки. Кличе сторожа.
- Попробуйте нею всю капусту накрити. А то ночі холодні стають, приморозок хапає.
Робітники розмотують клейонку, вкривають кагати.
- Ми посіяли 17 гектарів капусти, - розповідає Зеновій Максимишин. - Один гектар є червоної, решта вся біла. Я капустою розчарований: зараз її продають по 30 копійок. Збудували овочесховище, витратили 2 мільйона гривень. Там будемо тримати її до зими. Як під Новий рік ціна зросте до гривні, то вже буде добре. Багато фермерів просто переорюють капусту. Не хочуть її збирати.
3 
1
Комментарии