Хай краще гроші вдома лежать, ніж на них має хтось нажитися

 

Кіпр утратить банківський сектор економіки – через податок на депозити

28 березня опівдні, після майже двотижневої перерви, кіпрські банки почали обслуговувати клієнтів. Зачинені були від 16 березня. Тоді президент Нікос Анастасіадіс заявив, що з усіх депозитів разово утримають до 10 відсотків податку. Таку умову висунув Євросоюз для надання Кіпру 10 мільярдів євро фінансової допомоги, щоб країна уникла банкрутства. Пізніше вирішили не зачіпати вкладів до 100 тисяч євро. Більші тимчасово заморозять і оподаткують до 40 відсотків суми депозиту. Так бюджет країни отримає 4,2 мільярда євро.

Відкриті банки від навали клієнтів охороняє поліція. Можна зняти з рахунку обмежену суму. Не дозволяють вивезти за кордон більш як 3 тисячі євро готівки. Банкомати видають одному вкладнику до 300 євро на день

Нікас ПАТАКІС, 45років, банкір, Нікосія:

– Умови Євросоюзу означають для нас пов­ний крах економіки. Зараз вона існує тільки за рахунок кредитів ЄС.

Євросоюз учинив підло щодо нашої країни. Коли вступали в ЄС, усіх влаштовувало, що Кіпр є офшорною зоною. Не висунули жодних застережень проти цього статусу. І це було логічно, бо основні надходження в бюджет приносили туризм і користування депозитами. Країна з таким населенням не може претендувати на якийсь інший рівень економіки. Усі маленькі держави заробляють або туризмом, або азартними іграми, або банківськими операціями. Як тільки ж Кіпр зазнав першої глибокої кризи, правила гри змінили односторонньо. ЄС вирішив отримати прибуток із грошей наших вкладників в обмін на допомогу. Кіпр з офшорної зони перетворюють на зону подвійного оподаткування, бо в нас вносили "білі депозити", з яких власник уже заплатив податок у себе вдома. А зараз ми пропонуємо йому заплатити ще раз.

Я працював із російським сектором клієнтів. Росія пропонувала допомогу. Ми могли перевести частину активів у їхні банки. Уряд вирішив погодитися з ЄС. При цьому ми втратили банківський сектор і в нас немає реального плану, чим можна ­замінити його. Ми опиняємося на гачку МВФ без жодного шансу коли­небудь із нього зістрибнути.

Юлія САМАКІС, 37 років, власниця готелю, Пафос:

– Ми оформили кредит на ремонт п'ять років тому. Будівництво затяглося довше, ніж очікували, ми пропустили три сезони. А потім почалася криза, туристів помешало. Кілька готелів рятувалися тим, що піднімали ціни, але Кіпр і так не найдешевший курорт. Люди почали віддавати перевагу Іспанії, Греції, Італії, Таїланду. ­Маємо з півтора десятка клієнтів, які щороку вирішували тут свої справи в банку, а до нас заїжджали на тиждень­другий. 2013­го були двоє, і тільки три дні. Сказали, що нічого не вирішили, далі хай розбираються адвокати. Зараз сезон уже міг би бути в розпалі, а в нас заброньовано тільки дві кімнати із 40. І то люди торік брали апартаменти по півтори тисячі за добу, а цього року обмежилися двома кімнатами по 300 євро.

У мене проcтрочені два кредитні платежі, бо не можна переводити суми більші за тисячу євро. А пеня за них уже починає крапати. Не уявляю, як із цим упоратися.

Арістос МЕНАКІС, 54 роки, адвокат, Нікосія:

– У такому принизливому становищі не була жодна країна ЄС. На Кіпрі фактично арештували всі банківські рахунки. Два тижні ми не могли користуватися чесно заробленими грішми. Зараз віддають не більш як 300 євро в руки, і тільки з одного депозиту. Який сенс був відкладати на пенсійний чи накопичувальний рахунок, якщо арештовані всі? У декого зібралася досить велика сума. Це підпадає під "хороші активи". Їх, на вимогу ЄС, передадуть банку ­Кіпру, а там зовсім інакші умови, ніж ті, на які люди погоджувалися, коли відкривали депозити. У мене з дружиною на депозиті майже 400 тисяч євро. Ці гроші ми отримали від продажу будинку в Німеччині. І тепер маємо вдруге сплатити з них податок. Якби знали, що так трапиться, вклали б кошти у Німеччині й не трусилися б від того – буде ­дефолт на Кіпрі чи ні.

Наш водій ніколи не знімає готівку. ­Боїться, що може загубити або пропити – має такий гріх. 14 березня отримав зарплатню і премію за те, що працював без вихідних. Усе залишилося на картці. 16­го вже просив нас позичити хоча б дві сотні, щоб купити харчі.

Ірина РОДІС, 29 років, особистий бухгалтер, Нікосія:

– По­перше, важко уявити життя держави з повністю замороженою банківською системою. Хоч у новинах говорили, що обіг грошей просто обмежили, насправді ж до розв'язання питань заборонили будь­які операції. В ЄС боялися, що вкладники заберуть великі депозити. У багатьох родинах готівки залишалося на кілька днів, а картки заморозили без будь­якого попередження.

По­друге, стає зрозуміло, що виживе тільки найбільший банк – Bank of Cyprus. Якщо зачинять маленькі, то що робити людям, які залишаться без роботи, а це тисячі працівників? Багато моїх клієнтів мали активи в менших банках, бо там уважніше ставлення й індивідуальний підхід. Я сумніваюся, що багато хто з них захоче співпрацювати з підконтрольним ЄС банком Кіпру. Але їм не залишили іншого вибору.

Ніколас КАНАРІС, 27 років, системний адміністратор, Нікосія:

– У січні зняв із картки зарплатню – 90 тисяч євро – і поклав на депозит. Думав почекати, коли буде кругла сума – 100 ­тисяч, і лише після цього покласти. Але сестра відрадила. Сказала: із зарплатної картки я лише витрачаю, а на депозиті гроші даватимуть хоч невеликий, але прибуток. ­Вибрав Laiki Bank, бо пропонували непоганий відсоток. Тепер сестра сміється: якби не послухав її й поклав 100 тисяч – зараз залишився б ні з чим. Гроші цього тижня планую всі зняти. Хай краще вдома лежать, ніж на них має хтось нажитися. Витрачу їх на подорожі й відпочинок улітку. Маю кількох знайомих, у яких було більше граничної суми, і зараз їх оподаткують, тобто частина грошей ­просто пропаде.

Найприкріше, що ЄС ставить нам якісь умови. Наче випробовують малі держави: спочатку Грецію, тепер – нас. Чому ж не виставляють якихось суворих вимог Італії чи Іспанії? Якщо так і далі триватиме, кіпріоти втратять будь­яку повагу до влади, що не може домовитися з Євросоюзом.

×