Ексклюзивы
вторник, 04 декабря 2012 18:03

Наше телебачення фактично окуповане Росією. Воно не формує патріотизму

 

Лариса МАСЕНКО, 69 років, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія" і провідний науковий співробітник Інституту української мови Національної академії наук, фахівець із соціолінгвістики:

– Київ заговорив би українською впродовж одного-двох поколінь, за правильної мовної політики. Зараз цей процес загальмований. Але українська така сильна, що русифікувати Україну повністю неможливо.

Вживання мови не потребує мотивації. Абсолютно непра­вильна пропаганда: "Вчіть україн­ську, бо вона мелодійна". Це все одно що казати: "Любіть ­матір, бо вона красива". А якщо ­некрасива – то що, маму не треба любити? Якщо ми хочемо мати свою державу – ми маємо шанувати свою мову. І говорити нею.

Молоде покоління вже добре володіє українською, бо майже всі вчили її у школах і вищих навчальних закладах. Студенти навіть із російськомовних родин спілкуються обома мовами. У них формується координативна двомовність. Через цей етап багато народів виходили з періоду асиміляції. Наприклад, у чехів ­ніхто в містах свого часу не говорив чеською. Розмовляли німецькою, коли були під німцями. Але через освіту, відповідну мовну політику швидко повернули мову.

У нас давно мали би бути курси з української мови – безкоштовні або за дуже невелику ціну. Як у Латвії чи Естонії. Їх відсутність свідчить про неусвідомлення нашими політиками, навіть Ющенком, важливості мовної політики, державної підтримки української культури.

У першій половині 1990-х була ­телепередача "Територія А", яку вела Анжеліка Рудницька, фестиваль "Червона рута", де шукали й підтримували україномовну популярну пісню, з'явилися перекладені українською фільми. Та все це поступово згорнулось, і наше ­теле­бачення тепер фактично окуповане Росією. Воно не формує патріотизму, а призначення масової культури кожної країни – саме це.

На лексичний склад мови вплинуло поширення інтернету. Там немає цензури. Але інтернету важко перебити телеіндустрію.

Якщо взяти літературу – вона структурується на різні смаки. Є елітарна, висока полиця – Валерій Шевчук, Юрій Андрухович, Оксана Забужко. Водночас чимало вже є літератури популярної, масової. І тут мова різна. У першому випадку – з дуже багатим лексичним складом. У другому – простіша, без складних синтаксичних конструкцій.

У кожній мові багато запозичень. Ми маємо їх з мов усіх народів, із якими контактували. Наприклад, слово "майдан" – запозичення з тюркської. Крім російської, ­зараз дуже активна експансія англійської – у зв'язку з глобаліза­цією. Сильні мови намагаються цьому опиратися, бо це розмиває лексику. Тим більше коли є форми, що не відповідають структурі нашої мови. Наприклад "ноу-хау" – ­його ж не можна відміняти так, як треба. Такі слова бажано замінити своїми питомими. У Польщі навіть оголошують конкурси на радіо: називають запозичення з англійської й просять придумати польський відповідник.

Абсолютна більшість європейських держав формувалися на базі однієї національної мови. ­Те, що пишуть у російськомовних газетах, або те, що нам розповідає про багатомовні країни Колесніченко, – не відповідає дійсності. Він каже: "Нам треба, як Бельгія і Канада, де дві мови державні". Так Бельгія на межі розпаду і у франкомовному Квебеку сепаратистські тенденції дуже сильні. Те, що ­Європа об'єд­налася, – не означає, що вона ­об'єд­налася мовно. Я думаю, ми прийдемо в Європу рано чи ­пізно. ­Переважна більшість підтримують цей вибір. А українська мова безпосередньо пов'язана з цим вибором. Про це добре говорить російська правозахисниця Валерія Новодворська: "Російська мова – це ланцюг, який ­прив'язує Україну до комуністичного ­минулого".

У живій мові дуже виразно відобра­жається оцінка ­певних явищ. Наприклад, "­кравчучка" – назва великої торби на колесах від прізвища глави держави – побутова річ, що поширилася в ­період його президентства. ­Зараз однією з ознак часу є слово "гламур". Це – світська культура, але водночас це слово має зневаж­ливий відтінок. "Глина", "торба" ­тепер кажуть для позначення кепської ситуації. Дуже важливо, щоб формувався український жаргон.

"У художній літературі ­з'явилося багато ­матюччя. ­Автори лаються від безсилля. ­Немає таланту – ­починає матюкатися. Чим більший талант, тим автор вибагливіший до слова, чим менший – тим більше галасу і крику"

Юрій КОВАЛІВ, 63 роки, літературо­знавець

 

Нові слова на телебаченні

Гламур – зараз часто має негативне забарвлення. Слово походить з англійської, означає чарівність, привабливість. Вживають щодо розкішного способу життя. У нас з'явилося у 2000-х. ­Спочатку так про себе казала "золота молодь". Потім означення поширилося на культуру й ЗМІ.

Горнятко чи ­філіжанка – чашка в західноукраїнському діалекті, галицизм. Зараз такі слова вживають, аби здаватися більш українським і патріотичним.

Зомбування – слово змінило значення. Первісно так називали магічний обряд. Тепер часто можна почути по телебаченню щодо маніпуляцій свідомістю людей.

Наживо – показ того, що відбувається у цей момент. Раніше казали тільки "у прямому ефірі". В інтернеті вживають – "он-лайн".

Чільники – кажуть про представників керівництва. Слово повернулося з 1920–1930-х. Так говорили про людей, які щось очолюють.

 

Сейчас вы читаете новость «Наше телебачення фактично окуповане Росією. Воно не формує патріотизму». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

29

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосов: 1
Голосование Как вы обустраиваете быт в условиях отключения электроэнергии
  • Приобрели дополнительное оборудование для жилья для энергонезависимости
  • Подбираем оборудование и готовимся к покупке
  • Нет средств на такое, эти приборы слишком дорогие
  • Есть фонари и павербанки для зарядки гаджетов, нас это устраивает
  • Уверены, что неудобства временные и вскоре правительство решит проблему нехватки электроэнергии.
  • Наше жилище со светом, потому что мы на одной линии с объектом критической инфраструктуры
  • Ваш вариант
Просмотреть