Мій товариш Василь працює слідчим у міліції. Знайомі зі школи. Приємний, сором'язливий відмінник, щонеділі з батьками ходив до церкви. Коли вступав до міліцейської академії, я дивувався: як він працюватиме у такій системі?
Справді йшло важко. Та нещодавно Василеві вдалося налагодити зв'язок із молодим перспективним офіцером, старшим за званням, родичем високого чиновника. Той збирає собі команду, з якою рухатиметься кар'єрною драбиною вгору. Тепер Василь переводиться з кримінальних злочинів на боротьбу з економічними, знайомиться під час виконання дрібних доручень свого "лідера" з генералами, керівниками управлінь. Каже, їхня команда має чудові, зокрема й фінансові, перспективи. Ось тільки нещодавно пожалівся на новий закон про довічне ув'язнення за хабар слідчому в понад 10 тисяч доларів.
А я згадав генерала Пукача. Теж із провінції, добросовісний трудяга, якого любили й поважали в рідному селі. Потім потрапив до команди Кравченка і зробив карколомну кар'єру. Гроші, жінки, авто, елітна квартира, а головне - влада над життями людей.
Третій міліціонер копав у живіт - збивав дихання
Ґонґадзе вони душили вчотирьох. Двоє тримали зв'язаного, третій міліціонер копав у живіт - збивав дихання. А найздоровіший Пукач тиснув на горло з усіх сил. Але журналіст не вмирав. Тоді зняли з нього ремінь і таки задушили. Ох і намучилися! Як їм спалося в ту ніч? В усі наступні?
Оперативне відео арешту Пукача мене здивувало. Звичайний старий сивий чоловік. Російська з жахливим українським акцентом. Сумирний і навіть приречений.
Він довго переховувався. Мав час спуститися на землю, подумати. У селі, де жив останній рік, кажуть, що Пукач не лягав до глибокої ночі й удосвіта прокидався. Отже, таки не спалося.
На запитання про участь в убивстві Ґонґадзе відводить погляд і тихо говорить: "Непосредственное". А жінки з його села кажуть: "Алік - урівноважений, спокійний. Не міг він когось убити".
І мені теж важко навіть уявити таке про мого товариша, який робить кар'єру в міліції.
Комментарии