Пізні діти частіше страждають на психічні розлади

- Бебі-бум у нашій країні почався 2001-го. Відтоді в українок, які молодші 30, народжуваність збільшилася на 5 відсотків. А у віковій групі жінок від 30 до 34 років - на 96 відсотків.

Середній вік жінок що народжують уперше в Україні становить 26 років. У Німеччині - 29,5 років, у Франції - 29,7, у Фінляндії - 30 років. Українки наздоганяють європейок. Багато жінок прагнуть здобути освіту, зробити кар'єру а потім думати про дітей. Старший науковий співробітник Інституту демографії імені Михайла Птухи Світлана Аксьонова, 40 років

Психотерапевт Оксана Ткачова, 41 рік:

- "Молоді батьки" зараз трохи постаршали. Якщо раніше вважали, що в 17-20 років народжувати рано, то нинішнім батькам і в 25 - ще не час.

Ранні діти - спонтанні, до них спеціально не готувалися. Пізні - плоди усвідомленого батьківства, коли вже вирішені основні питання: є робота, житло й досвід.

Вік батьків на момент народження дитини впливає на її виховання та психологічний розвиток. Діти дуже молодих людей більше ризикують піддатися негативному впливу довкілля - почати палити, випивати. Бо батьки не приділяють достатньо уваги їхньому вихованню. І це зрозуміло. Вони зазвичай не мають ресурсів. Їм треба навчатися, заробляти, у них зовсім інші проблеми. Не вистачає часу, щоб прислухатися до дітей. Тому ранні є більш кусючими й хваткими. Вони схильніші до лідерства, не люблять рамок. Не чекатимуть, коли хтось їм щось організує.

Однак рання дитина частіше потрапляє в ситуацію, коли мама й тато з'ясовують стосунки. Тоді вона залишається без батька або її вихованням займаються бабусі. Для малечі, навіть до року, коли не функціонує доросла пам'ять, це - зрада. Вона проходить на рівні відчуттів, запахів, тілесної пам'яті. Для дитини матір - найголовніше. Тому відчуття порожнечі, зради може переслідувати її все життя.

Інша річ, коли третє покоління завжди поруч і допомагає. Дитина бачить різні взаємини, поведінку й може вибрати, що їй до вподоби. Це як шведський стіл: ти можеш собі взяти з нього що хочеш і не давитися тим, що в тарілці перед тобою.

Між батьками й дітьми можуть бути прозорі, довірливі відносини, але не як у друзів. Це збочення, коли донька розповідає матері, що в неї відбувається з хлопцем у ліжку

Маю 21-річну дочку. Думаю, що чогось не додала їй, не приділяла достатньо часу. Але вона, коли подорослішала, сказала: "Не парся. Я тебе зненавиділа б, якби ти віддавала мене на всілякі мови й гуртки. Як інші "мамашки".

Стосунки в мене з донькою паритетні, але не дружні. Батьки й діти мають зберігати певну дистанцію. Між ними можуть бути прозорі, довірливі відносини, але не як у друзів. Це збочення, коли донька розповідає матері, що у неї відбувається з хлопцем у ліжку. Часто ранні батьки припускаються цієї помилки й намагаються побудувати дружні стосунки.

Пізні діти ризикують вирости нарцисами. Батьки мають ілюзію, що знають, як правильно виховувати дитину, якими мають бути її поведінка, бажання, освіта. Як у пісні Бориса Гребенщикова: "Их дети сходят с ума от того, что им нечего больше хотеть".

Здебільшого пізні батьки впадають у крайнощі: або дуже вимогливі, або все дозволяють своїм дітлахам. Але їхні чада більш захищені. Бо досвідчені люди знають, як "поставити на місце" виховательку в дитсадку, як правильно вибрати школу, розв'язати конфлікт. Їхні цінності стабільніші. У пізніх батьків більший відсоток талановитих дітей. Бо вони вважають, що "не просто народили пізно дитину, а народили великого скрипаля".

З іншого боку, такі діти частіше страждають психологічними розладами. Адже до певного віку ті накопичуються в генетичному матеріалі батьків.

Діти болісно сприймають вік батьків. У мене був на прийомі 8-річний хлопець, якого мати народила у 44. Він стидався перед однолітками, бо в тих батьки значно молодші.

Ще пізніх дітей не покидає страх самотності, скорої смерті рідних.

Діти з великою різницею у віці в родині будуть почуватися одинаками: без братів і сестер. Молодші, які є пізніми, в такому випадку відчуватимуть, що на них покладена особлива місія. Вони мають бути розрадниками й блазнями для батьків на старості.

Народженням дитини ті не звільняються від кризи середнього віку, а лише відтягують її.

Для жінок краще народжувати якомога раніше. Бо це той процес, у якому треба довіритися відчуттям. А зрілі мами обкладаються книжками, бояться пологів, думають, що не впораються з дитиною. Була на прийомі 40-річна жінка, бізнес-леді. Після народження дитини перетворилася на безпорадну дівчинку.

Молоді мами мають потужну підтримку з боку рідних. А в старших дуже часто батьки вже самі потребують догляду.

×