Найкращі польські фільми, зняті за останній рік, представили 15 квітня в столичному кінотеатрі "Київ" режисер Януш Морґенштерн, продюсер Влодзімєж Нідерхауз та сценарист Кшиштоф Лукашевич. Фестиваль польського кіно триває в Києві, Вінниці й Донецьку. Закінчиться 27 квітня.
Кшиштоф Лукашевич, відзначений Польською кіноакадемією як кращий сценарист 2010-го за фільм "Генерал Ніл". Режисер і актор. Був асистентом режисера у фільмі Єжи Гофмана "Вогнем і мечем".
- "Генерал Ніл" - біографічна стрічка про генерала Августа Еміля Фельдорфа на прізвисько Ніл. Під час Другої світової війни організовував повстанський рух проти німців і Радянської армії. Коли з Польщі пішов комунізм, його іменем назвали вулицю біля моєї школи. А до того про нього ми нічого не знали.
Мої знайомі після перегляду "Генерала Ніла" виходили з кінотеатру збентеженими. Більш ніж за 20 років незалежності цієї теми торкнулися вперше. Але якщо б цей фільм показали 1989-го, захват і шок були б сильнішими у рази. Нині глядач звик до таких явищ, від нього вже нічого не приховують. Ставити стрічки на зразок "Генерала Ніла" на потік немає сенсу. Це не те, чого шукає молодий глядач.
Сценаристом виступаю вперше. Пишеться під режисера, котрий все вирішує. Але мені вдалося запропонувати кілька акторів. Навіть сам зіграв один епізод у фільмі, бо недоїхав виконавець ролі. Добирали людей, щоб виглядали достовірніше в історичній картині. Не брали зірок серіалів.
Сценарій не може бути побрехенькою. Також зі сцени не має бути зрозуміло, що буде в наступному епізоді. Діалоги слід обмежити. Завжди краще показати, ніж сказати.
Зі сцени не має бути зрозуміло, що буде в наступному епізоді. Діалоги слід обмежити. Завжди краще показати, ніж сказати
Польське кіно у стані пошуку. Концентруємося на власних драмах і не можемо показати їх об"єктивно.
Зараз наймасовішими в польському кіно є романтичні комедії. Раніше популярними були екранізації історичних творів та класики, наприклад "Вогнем і мечем". Романтична комедія "Ніколи не кажи ніколи" мала великий успіх. З"явилося безліч приватних виробників, які беруть сценарій романтичної комедії, залучають два - три популярних актори й закладають під це бізнес-план. До минулого року схема працювала, а потім до Дня Валентина вийшло п"ять чи шість однакових фільмів.
Історичне костюмоване кіно дороге. У польської кінематографії такі бюджети, що з деякими темами краще зачекати. Треба три - чотири мільйони глядачів, аби фільм себе окупив.
Влодзімєж Нідерхауз, директор Студії художніх і документальних фільмів у Варшаві. Продюсував чотири з шести фільмів, показаних на Фестивалі польського кіно.
- У нашому кіно теж був час, коли робили всього два фільми на рік. Але об"єдналося кіносередовище, покращили законодавство. З"явилися гроші. Польський інститут кіномистецтва фінансує половину бюджету. Другу шукає продюсер. Середній бюджет повнометражного ігрової картини - 1,5 мільйона доларів.
Інститут кіномистецтва дає половину грошей. Другу шукає продюсер
Єдине, чого не досягли, - зменшення податків. Тепер виходять 35 - 40 стрічок на рік. 2010-го прогнозують 60. Прокатники хочуть комерційно виправданих фільмів - дурниці різні для молоді, комедії про любов, кримінал, екшн.
Наша студія щороку знімає один дебют молодого режисера. Цього року це буде сучасна драма Кшиштофа Лукашевича "Лінч".
Януш Морґенштерн, 87 років, режисер і продюсер, народився в селі Микулинцях на Тернопільщині. Працював з Анджеєм Вайдою і Романом Поланським. Режисер серіалу "Ставка більша за життя". Його новий фільм "Менше зло" - про молодого письменника й цензуру.
- Три мої перші картини викинули. А потім запропонували працювати з Анджеєм Вайдою. Як другий режисер зробив із ним три фільми - "Канал", "Попіл і діамант", "Льотна". Набивав руку.
У нас була дуже сильна група - Єжи Кавалерович, Тадеуш Конвіцький, Казімєж Кутц. Вайда давав багато свободи. Влаштовували мозковий штурм: збиралися й пропонували, як вирішити кожну сцену. Важливо щоразу робити інакше. Дискутували, могли казати навіть дурниці, але так ми вчилися.
Зараз багато говорять про "Катинь", але тоді найславетнішим фільмом Вайди був "Попіл і діамант".
1960-го зняв свою першу стрічку "До побачення, до завтра". Вона була для молоді. А старші люди, зокрема члени партії, сприйняли її негативно.
Було дуже важко знімати картини про Армію Крайову. Вже коли було трохи більше свободи, п"ять годинних серій про варшавське повстання пустили на телебачення й отримали колосальний успіх. А серіал "Ставка більша за життя" мав величезну кількість переглядів у Польщі. Пройшов з успіхом і в Росії.
Якось приїхав російський гість, дуже хотів зустрітися. Його прізвище мені було невідоме. Але людина прибула здалеку, і я не відмовив. Виявилося, що це сценарист "17 миттєвостей весни". Дякував. Казав, якби не я, то нічого такого не придумав би. Випили трохи, гарно посиділи.
Якось до мене приїхав російський гість, дуже хотів зустрітися. Виявилося, що це сценарист "17 миттєвостей весни"
1966-го працювали над воєнним фільмом "Потім настане тиша". Із Німеччини приїхав режисер Фолькер Шльондорф (1979 року отримав Золоту пальмову гілку, а 1980-го - "Оскара". - "Країна"), бо хотів побачити польську баталістику й зняти свою. Розглядав кадри на монтажному столі, питав, як воно зроблено. Здивований вискочив у коридор до своїх людей: "Слухайте, вони справді стріляють із танків!" Думали, це штучні ефекти. Холостими, але стріляли.
Добре, коли свої картини відрізняються одна від одної. Завжди беру нові обличчя. У моїх стрічках дебютували актори, які потім ставали зірками. Був закиданий різними нагородами, й це надавало сили, хотілося щось робити.
Чого за тоталітаризму робили кращі фільми? Було велике сито. Одиниці доходили до показу через тенета цензури. Пропускали тільки найкращі або про важливі суспільні проблеми. Якщо ж знімати по дві тисячі серій, то вони не можуть бути дуже вдалими.
В останній стрічці подія відбувається з 1980-го по 1983-й. За основу взяли роман Януша Андермана. Але в книзі дію розтягнено на 30 років, я ж вирішив зробити фільм про молодого чоловіка, з неоднозначними вчинками. 60-річні пані, які не відходять від телевізора, не дуже прихильно поставилися до фільму. Звикли до героїв, які або хороші, або погані. А молоді неоднозначний персонаж сподобався.
3 
1
Комментарии