Художнє оформлення московської станції метро "Достоєвська" спричинило скандал. В інтернеті її відкриття назвали "святом із сокирою й пістолетом біля скроні".
На стінах підземки чотири ілюстрації до творів Федора Достоєвського: "Злочин і кара", "Біси", "Ідіот" і "Брати Карамазови" розміром 2х7,5 м. На одному із зображень Раскольников із сокирою в руках, на іншому - Свидригайлов із пістолетом біля скроні. Картини викладені з флорентійської мозаїки.
Інтер'єр "Достоєвської" витриманий у чорно-білих тонах. Вихід зі станції веде на однойменну вулицю. Раніше вона називалася Божедомкою. Там стоїть будинок, в якому народився Федір Михайлович.
Проект станції затвердили в 1980 роках. Концепцію внутрішнього вигляду розробили покійний архітектор Лев Попов, його колега Наталя Растегняєва і художник Іван Ніколаєв.
"Достоєвську" мали відкрити 15 травня, у день 75-річчя московського метрополітену, однак не зробили цього. За однією з версій - через фотографії, викладені в інтернеті блогером Романом Вуколовим. Одразу в мережі з'явилася критика. А на телеканалі "Росія 2" виступив психолог, який заявив: місце з такими ілюстраціями стане новим центром самогубств.
Станція "Достоєвська" стане новим центром самогубств
Токійський метрополітен перевозить найбільшу кількість пасажирів у світі. У годину пік ним можуть скористатися 8 млн людей.
Тільки одна лінія підземки перебуває в державній власності. Проїзд нею вдвічі дорожчий, вагони оснащеніші. Станція "Коккай-гідзідомає" розташована неподалік від парламенту. На лінії Тієда вона - найглибша. У 1950 роках японські урядовці могли там переховуватися в разі бомбардування. Під платформою станції є закритий тунель. Там курсує спеціальний потяг для втечі парламентарів зі столиці в надзвичайних ситуаціях, за міськими легендами.
На 29 платформах станцій метро, на початку й у кінці руху поїзда, встановили сині лампи - щоб запобігти самогубствам. "Синій - колір моря й неба. Він позитивно впливає на схвильовану психіку", - каже психотерапевт Мідзукі Такахасі з Інституту психології кольору.
Сині лампи на початку й у кінці руху поїзда мають запобігти самогубствам
Позаторік на станції метро "Мадлен" у Парижі встановили вітраж Курочка Ряба. На ньому зображена казкова курка, що знесла золоте яйце. Дзьобом вона дістає червону шестикутну зірку. На спині в птаха - супутник, "чорний квадрат" Малевича, церковні бані, серп і молот. Поряд написаний короткий зміст казки французькою.
Московський художник Іван Лубенніков створив композицію на 40 м кв. з ініціативи московського метро і як подарунок парижанам.
Метрополітен Пхеньяна, столиці Північної Кореї, - найглибший у світі. Його тунелі сягають на 150 м під землею. Планували, що це буде бомбосховище.
Замість люстр підземку освітлюють прожектори, вмонтовані в частини балюстради. На платформах розміщені спеціальні стенди із заламінованими газетами. Для читання бракує світла, тому зазвичай їх тільки переглядають. Вестибюлі оздоблені мозаїкою та позолотою. У кожному вагоні висить портрет покійного вождя Кім Ір Сена. Пропагандистські мозаїчні картини тягнуться також уздовж тунелів. Станції названі на честь державних свят та основних принципів чучхе - наприклад, "Слава", "Єднання".
Туристам показують дві південні станції "Пухун" та "Йонґван". Вони найбільш розбудовані й додатково освітлені. Проїзд до інших станцій підземки для іноземців обмежений.
У кожному вагоні метро висить портрет Кім Ір Сена
У Гонконгу перше в світі автоматично кероване метро. У стилі техно оформлений увесь інтер'єр підземки: хромовані поверхні, електронні вказівники.
2006-го на 19 станціях встановили спеціальні термінали, що показують настрій пасажирів. Прилад за 10-бальною шкалою вимірює, наскільки люди задоволені проїздом у метро. Наприкінці кожного дня комп'ютери видають "середній індекс щастя". Його виводять на інформаційних табло у вагонах. Зазвичай "індекс щастя" 7,5 бала.
Понад 30 років влада Нью-Йорка бореться з розписами графіті в метрополітені. Перші малюнки в підземці з'явилися у 1970 роках. 1989-го мер Едвард Коч наказав не випускати з депо розмальовані вагони. Також замовили нові потяги з нержавіючої сталі, змивати малюнки з яких стало легше.
За "графітчиками" наглядає спеціальний підрозділ поліції - Citywide Vandals Task Force. Мешканцям міста обіцяють по $500 за інформацію про вандалів.
2006 року популярними стали малюнки кислотою на склі. Стерти їх майже неможливо.
150 людей
упродовж року гинуть у московському метро, зокрема половина - самогубці
"Усі, хто спускається туди, виходять із благоговійним почуттям. Мозаїка неперевершена. Це початок нового шляху до Достоєвського"
Наталя РАСТЕГНЯЄВА, архітектор, про нову станцію московського метрополітену "Достоєвська"
"Мені імпонує ідея ілюструвати стіни станцій метро сценами з творів письменників. Але в такому виконанні "Достоєвська" має страшний вигляд. Особливо тіні, що крокують поруч із тобою сходами. Похмура вийшла станція. Вона, мені так здається, сподобається готам"
Наталія КОЖИНА, технік-архітектор
"Виходу з депресії це точно не сприяє"
Ольга ЗІМІНА, 44 роки, приватний психотерапевт, Москва
Метро - це зона підвищеного психологічного тиску. Людина не може захистити свій особистий простір, гостро переживає відчуття самотності в натовпі". Саме тому тут треба особливо уважно слідкувати за людьми з нестійкою психікою, за тими, хто пережив емоційне потрясіння. Депресивне оформлення станції "Достоєвська" для них може стати цвяхом у труну. Уявіть собі людину, яка, наприклад, утратила когось із рідних, жінку, що пережила невдалу вагітність, молодого чоловіка, якому четвертий місяць не вдається влаштуватися на роботу. Вони заходять у метро, поряд біжать тіні, на станції на них дивляться чорно-білі герої. Виходу з депресії це точно не сприяє.
У мене було декілька пацієнтів, яких Федір Михайлович примусив переосмислити життя. Вони усвідомлювали, що живуть неправильно, що женуться за хибними цінностями. Хтось приходив до віри, а інший шукав порятунку в алкоголі. Уявляєте, що буде, коли таке осяяння прийде до людини на платформі метро? Талант письменника треба поважати й цінувати. Але таким мозаїкам місце в музеї, а не в місцях масового скупчення.
Комментарии