Вільно спілкуюся українською. Російської не розумію взагалі

 

Такаші ХІРАНО, 31 рік. Народився в японському місті Йонаго. Українську мову вивчав у Токіо два роки. Чотири роки живе у Львові. Викладав японську в університеті імені Івана Франка. Тепер навчається тут у магістратурі факультету міжнародних відносин:

– У 14 років читав книжку про різні країни. Там було написано про Україну, її відновлення і незалежність. Мене це дуже зацікавило, вирішив вчити українську мову. Через інтернет шукав, де в Японії ­можна її опанувати. Виявилося, єдиний викладач працює в Токійському університеті. Але українська ішла лише як факультатив. ­Викладали її один раз на тиждень після третього курсу. Тому навчався мови лише два роки.

Після закінчення університету працював фотографом. Поступово це стало невигідно. На сайті японського консульства в Україні шукали спеціалістів для викладання японської у Львові. Вирішив спробувати.

Зараз вільно спілкуюся українською. А от російської не розумію взагалі. У вас думають: знаєш українську, то й російську зрозумієш. Насправді це не так.

Першим словом, яке вивчив, було "борщ". Його згадували в усіх книжках як національну страву. Навчився готувати у Львові. З першого разу вдалося. Продукти купляв на ринку. Наступні слова були "доброго дня", "дякую","до побачення".

Важко розрізняти звуки "г" і "х". Між "л" і "р" в японській немає різниці. Тому слова "хліб" і "гріб" для мене звучать однаково. Дуже складно вивчати довгі українські слова. Лише недавно навчився вимовляти "охарактеризувати". Часто помиляюся між буквами "а" та "і". Важко даються слова з певної галузі. Коли в мене пара з "охорони праці", не розумію половини слів.

З української літератури читаю дитячі книжки, казки. Там усе написано легко й зрозуміло. Дорослу літературу подужати важко. Купив кілька книжок, зокрема Андруховича. Але на прочитання однієї сторінки витрачаю близько години.

Українською легше висловлювати ­думки. Японською потрібно глибше думати про стиль мовлення. Він залежить від того, з якою людиною спілкуєшся, в яких стосунках із нею. А в українській є звертання "ти" чи "ви", тому можна швидше порозумітися.

×