Поки нема нічого — ні зарплат, ні пенсій, банківські карточки і рахунки заблоковані. Усе завмерло, всі в очікуванні, - розповідає двоюрідна сестра Надя телефоном із Севастополя. Вона там живе з 1979 року, викладає в медичному коледжі. - Студенти бігають, питають, коли стипендії будуть. Учора директор викладачів збирав, сказав, ще будуть вирішувати, чи потрібен наш коледж Росії. Не знаю, що робити. Виїжджати не хочемо, та й будинок зараз не продаси. І куди їхати, де працювати?
Перші тижні після референдуму виявилися для кримчан не такими райдужними, як вони очікували. Опинитися в Росії за помахом чарівної палички не вдалося. Економіка півострова в останні 60 років міцно зав'язана на Україні. Перебої з енергопостачанням в кримських містах — це лише квіточки. Попереду кримчан чекають серйозні випробування.
Насамперед, зрив курортного сезону і як наслідок — зубожіння усіх, хто здавав квартири відпочиваючим, пік для них пиріжки, готував пахлаву, виловлював креветок, надавав їм послуги з транспорту, побутового обслуговування тощо. Щороку туристи залишають на півострові, за неофіційними даними, біля $1 млрд. Переважна частина туристичного бізнесу завжди перебувала в тіні. Держбюджет отримував податки лише з п'ятої частини реальних доходів. Попри те, з цих тіньових доходів люди мали можливість якось жити. Якщо курортний сезон провалиться, то на осінь вони залишаться без засобів для існування.
Інша загроза — розкручування інфляції і ріст цін. Експерти прогнозують, що лише перехід з гривні на рублі може підвищити ціни на харчі на 20%. При гіршому сценарії взагалі може виникнути дефіцит продуктів, якщо Україна перекриє їх завезення через Херсонщину.
Під питання потрапляє уся власність у Криму, включаючи квартири, будинки, магазини, готелі, автостоянки, пляжі, дачі, автівки тощо. Адже право власності на них громадяни отримували від України. Якщо Росія не визнає ці документи, то усі кримчани вмить стануть безхатьками та злиднями. Але швидше за все, власність відбиратимуть вибірково — у тих, хто не змириться з окупацією чи не захоче міняти громадянство.
До того ж кримчанам варто забути про вибори, опозиційну діяльність та свободу слова — їх не буде, як у Росії. Автономією керуватимуть кримінальні угруповання. У результаті злочинність стрімко зростатиме, бо незаконне керівництво республіки саме запустило цей процес — озброїло десятки тисяч так званих "самооборонців". Мародерство і грабунки стануть звичайною справою. Російські триколори від цього не захистять.
У цілому, Крим може повторити долю Абхазії, яка вийшла зі складу Грузії. Після російсько-грузинської війни 2008 року республіка залишилася в руїнах. Вона стала невизнаною територією із злиденним населенням. На відбудову Кремль гроші не дав. Сухумі перестав бути курортом — туди практично ніхто не їде. Напівзруйновані готелі і санаторії заростають травою. Навігації з моря нема. Інформація з місцевих сайтів свідчить, що республіка стала прихистком для убивць, бандитів і викрадачів людей. Тепер абхазці з заздрістю дивляться на Грузію, яка за кілька років перетворилася на європейську країну, подолала корупцію, підняла стандарти життя.
Звісно, Крим має набагато більше можливості, ніж Абхазія. Там поки що нема, слава Богу, військових дій. Але серйозні інвестори і світові бренди у невизнану республіку з непевним становищем не підуть. А бандити, які між собою розділять власність, не знатимуть, що з нею робити. Вони можуть лише відбирати, створювати — ні.
Отже, ейфорія у кримчан, які брали участь у референдумі, мине швидко. Тим паче, що там теж відбувся розкол. І пройшов він не тільки по народах, а й по родинах.
- Ми з чоловіком не ходили на референдум, бо знали, що вони все одно намалюють, скільки захочуть, - каже Надя. - А сини пішли проголосувати за Росію. Тепер коли збираємося за столом, відразу домовляємося, щоб не говорити про політику, бо пересваримося. Моя колега вже місяць з чоловіком не розмовляє. "Швидкі" не встигають возити людей у лікарні — багатьох серце хапає. Живем як на вулкані.
1 
1
Комментарии
4