– Ви можете ставити запитання тільки мовами, які є на екрані – англійською, французькою, шведською та українською. Російською – ні, – нагадує медіа-офіцер УЄФА під час прес-конференції з наставником французької збірної Лораном Бланом.
– Но я не знаю украинского, – ніяковіє чоловік років 35 у червоній футболці. Журналіст із Росії намагається запитати російською. Представник УЄФА перебиває його.
– Давайте я перекладу, – кажу англійською до медіа-офіцера. Судячи з прізвища – голландця. Той ствердно киває.
Після прес-конференції росіяни не обурюються. А от наші завелися: що це таке, чого не можна питати російською?
Після фіналу Євро український журналіст звертається до тренера чемпіонів Вісенте дель Боске державною мовою, але впереміш із російськими словами. Поляк-перекладач гаркає:
– Говоріть українською!
І принципово не перекладає відповідь іспанського тренера.
А позавчора обідала з німецьким журналістом. Клаудіо хотів дізнатися більше про Україну.
– Спасибо, – каже він, куштуючи зелений борщ в українському кафе.
Страва йому до смаку. Цікавиться, якою мовою я спілкуюся в побуті. Кажу: українською.
– Дякую, – всміхається Клаудіо на прощання.
Перепитує, чи правильно вимовив слово.
Дорогою додому згадую, як два роки тому допомогла чеському туристу знайти готель. Він добре володів англійською і знав кілька російських слів.
– Добре, що ти говориш англійською. Я вже підходив до кількох людей, але мене всі уникали. Мабуть, тому, що починав розмову зі слів "здравствуйте" та "извините". Я не повинен був так говорити, адже звертався до українців мовою окупантів.
1 
1
Комментарии
112