Черга в туалет

– Включите "Губку Боба", плачу за всех! – розпачливо кричить на 20-й хвилині сеансу еротичної драми "П'ятдесят відтінків сірого".

Вразливого глядача прибігла заспокоювати навіть технічка з першого поверху. На екрані – стоп-кадр, але інші глядачі не обурюються, а тільки сміються. Я для себе вже зрозумів: ця вимушена пауза – найцікавіше, що сьогодні побачу.

На фільм прийшов до кінотеатру "Братислава" в рідному мікрорайоні на Оболоні. Не був там із середини 1990-х. Кіно тоді з його залів зникло, натомість проводили лікувальні сеанси різних "врачевателей", проповіді заокеанських місіонерів, ярмарки конфіскованого товару. Нічний клуб і казино згодом закрилися. Й нещодавно в одному з двох залів знову почали крутити фільми.

Вибір невеликий – "Губка Боб" і "П'ятдесят відтінків сірого". Хоч лупи мене батогом, не зрозумів, чому довкола останньої картини такий ажіотаж. Студентка-філолог закохується в мільярдера. Той одружуватися не збирається, але пропонує дівчині угоду. Він її катуватиме для власної сексуальної втіхи, а вона про це – ні пари з вуст. За це житиме в розкоші, але сама. Дівчина виявилася з принципами і на таке не погодилась. Кінець. Що історія ще й знята нудно, зрозумів десь одночасно з прихильником "Губки Боба".

– От такой эротики и возбудиться не успеешь, – чую розмову двох глядачок після фільму.

Стоїмо в одній черзі до туалету. Жіночий – забитий. Тож вони сподіваються потрапити до кабінок у чоловічому.

– Такого наш кинотеатр лет 20 не видел, – із чоловічої вбиральні виходить та сама прибиральниця з цебром і шваброю. – В смысле очереди в туалет, – уточнює. – А были времена, наш кинотеатр на весь Киев гремел. Особенно когда директора за игровые автоматы арестовали.

×