У село Грушківка Кам'янського району на Черкащині я приїхала як журналіст. 2015-го тут уперше проходив фестиваль нескореної нації "Холодний Яр". Присвячений подіям 100-річної давнини.
1919 рік. На Україну зі сходу суне більшовицька орда. Грабує, ґвалтує. Наші повстанці біля Чигирина утворили Холодноярську республіку.
На фестивалі потоваришувала з істориком Юрієм Митрофаненком, який досліджує отаманщину. Якось згадую, що мій дід – із Соснівки, що на Кіровоградщині. Юрій виявляє інтерес – він вивчає архіви цього регіону. Знаходить інформацію у дослідженнях Романа Коваля про мого прапрадіда Михайла Солодкого.
1920-го, одразу після жнив, чигиринські села Соснівку, Дев'ятку, Скаржинку, Тирнавку наповнили червоні продзагони. Відбирали зерно, худобу. Селяни двічі розбирали залізничну колію, якою прибували більшовики. Але щоразу рейки ремонтували й прислали кавалерію з кулеметними тачанками. Підпалили вітряк. Місцеві вирішили боротися. Східний бік села і княжанський шлях обклали боронами зубцями догори. Людей підняли Йосип Павловський і Гарасим Орлик. До повстанців долучилися кілька жителів соснівського хутора, серед яких і Михайло Солодкий. Коли підійшли до байраку, налетіла червона кіннота. За кілька хвилин від більшовицьких шашок загинули півсотні селян. Врятувались ті, хто встиг ускочити в яр. Серед них і прапрадід. 2012-го в Соснівці встановили пам'ятник полеглим у тому повстанні.
Торік у грудні прийшла в херсонський кінопалац "Ювілейний" на прем'єру фільму "Чорний Ворон" Тараса Ткаченка за романом Василя Шкляра про холодноярського отамана. Зал порожній, довелося купити два квитки, щоб сеанс розпочався. "А нам з тобою своє робити", – звучить наприкінці стрічки пісня Святослава Вакарчука. Навернулися сльози
1 
1
Комментарии
1