Для Сашка в подарунок купила диск "Пікардійської терції" і футболку із жартівливим написом "Дякую тобі, Боже , що я не москаль". На Майдані із кількох різновидів взяла жовту із малюнком двох п'яненьких кумів в сивих шапках і кожухах. Вони чимчикують засніженою вулицею, затягнувши пісню. Обабіч дороги їм підвиває песик. Класична українська картинка.
Сашко --білорус, який винаймає квартиру в Москві, -- має зацінити подарунки. Він перекладач -- знає 12 мов, багато подорожує і любить всякі національні штучки. Саме в нього маю ночувати удвох із подругою, бо звідки ж у нас гроші на московські готелі?
Протягом дня у сусідній століце мене як тільки не називали.
-Дєвушка, вы белоруска ? – питався охорець у Третяковці, зачувши моє "гакання".
-Ні – відповідаю російською, -- я з України.
-Ой, хорошая страна, жалко только , что у вас своїх нефти и газа нету, -- каже тихенько.
У магазині допитуюся російською в узбечки-продавничі, які цукерки смачніші?
-Девушки, наверное из Украины? Да? У меня сестра в Запорожье. Вот эти возьмите, --шепоче, -- а трюфеля не надо, они если испортятся, на повторуную переработку идут.
У музеї мистецтв ім. Пушкіна затіваю розмовою із доглядачкою. Вона сидить біля картин Рембранта . У залі більше нікого нема. Я починаю втирати щось про Ермітаж, про великих митців.
-Вы из Питера?
-Та з Києва, --кажу.
-Ой, а какая погода в Киеве? А цены на билеты в поезд? Вот у меня брат в Бердянске… А вы в соседнем зале были? Там Рубенс, спешите, мы закриваемся через 10 минут.
Увечері за чаєм у Сашка ми сиділи на його кухні як три братніх народи: українка, росіянка --подруга родом з Іркутська -- і білорус. Говорили кожний на своєї мові, ніхто нікому не перекладав. Всі було органічно.
З подарованої футболки Сашко довго тішився. Попросив сфотографувати його в ній на " аву" для соціальних сіток.
-А на вулицю ти в ній вийдеш? – чіпляюся я.
- Ты ведаеш, -замовкає на хвилю він, -- нє, менты могуць прычэпіцца. Лепш я у сябе дома у ёй хадзіць буду.
1 
1
Комментарии
27