Цього року фінальний турнір європейської футбольної першості вдруге відбудеться на футбольних полях Німеччини. Вперше це сталося 36 років тому в тоді ще Західній Німеччині. Східна Німеччина в ті часи була окупована Радянським Союзом, де базувався кількасоттисячний контингент радянських військ. Як потім виявилося, Євро-88 був останній європейський фінал, де грала команда Радянського Союзу. Тоді вона складалася майже повністю з українців: Балтача, Кузнєцов, Рац, Бєланов, Безсонов, Дем'яненко, Протасов, Литовченко, Михайличенко, Заваров.
Звісно, ми всі тоді за них уболівали. Це була чи не найсильніша в історії команда нашої колишньої батьківщини, яка програла лише у фіналі. Але не про це хочеться сьогодні згадувати, а про те, що тодішній футбольний фінал відбувався для нас ніби на іншій планеті. Дивлячись по телевізору на суцільно помаранчеві від футболок команди Нідерландів трибуни стадіону в Мюнхені, ми навіть не мріяли про те, що зможемо колись так само, як інші європейці, їздити на футбол за кордон.
Чому не думали? Тоді таких запитань не ставили. Тепер у Німеччину на Євро-2024 могли би вільно поїхати тисячі вболівальників з України. Але не можуть – війна. Східну частину України, як колись східну частину Німеччини, окуповано ворогом. Доведеться почекати ще 36 років і сподіватися, що в наступному європейському фіналі в Німеччині знову гратиме Україна. Хочеться вірити, що тоді нашим уболівальникам вже точно ніщо не завадить туди поїхати. На жаль, ми не можемо знати, що саме вони тоді пам'ятатимуть про Євро-2024.
2 
1
Комментарии