Секс у зоні

Сцена сексу без жодного слова – як і весь 24-хвилинний фільм – це "Ядерні відходи" Мирослава Слабошпицького. Чути тільки шум, записаний на майданчику в Чорнобилі.

Працівники зони відчуження, в якомусь підсобному приміщенні з ­синіми кахлями, роздягаються до пояса і механічно здійснюють статевий акт. Бачимо їх збоку. Після всього жінка робить "берізку". Чоловік іде.

– До сцени сексу журі в Локарно думало, що фільм документальний, – каже режисер після прем'єри. – ­Після неї зрозуміли, що таки ігровий.

– Сцена сексу у вас смілива, – хвалю і думаю про двозначність слова "ігровий".

А не впливає радіація на потенцію?

– Та я зняв, по-моєму, найцнотливішу сцену сексу в українському кіно. Там нічого сміливого немає.

– Але їх не побачиш в українському кіно, – кажу, згадуючи мокру білу сорочку на дівчині в найеротичнішій сцені "Того, Хто Пройшов".

– Уже тепер побачиш.

– Зона як смерть. І тут – зародження життя. Але в зоні діти ніби ж не народжуються.

– Та народжуються, – каже Миро­слав. – Тобто не народжуються, але робляться. Всюди робляться. Так, героїня хоче завагітніти.

– А не впливає радіація на потенцію? – питаю.

– На потенцію? – на Мирослава заінтриговано ззираються всі навколишні чоловіки. – Взагалі… ­Взагалі, розповідають, що після відвідин Чорнобиля буває чудова ерекція. Це така легенда, але ми кілька місяців були в Чорнобилі й відчули це на собі. ­Подібно до цього з похмілля буває психологічно невмотивована ерекція. Організм перебуває в стані вмирання й інстинктивно хоче встигнути продовжити рід. Це якщо ви хочете поговорити зі мною про ерекцію.

Чоловіки навколо точно хочуть, але я змінюю тему. Наступні запитання ставлю механічно. І вже не про ерекцію, а про реакцію – іноземців. А також про срібло на престижному фестивалі в Локарно, на що раніше українцям потенції бракувало. Таки впливає радіація.

×