У знайомого подружжя львів'ян Олі та Володі кілька днів гостювали бельгійці – Девід і Еліс. Вони познайомилися в берлінському хостелі торік. Домовилися по черзі приїжджати в гості.
– О, ми боялися їхати, думали – війна, – каже англійською Девід. – А тут безпечно й багато людей.
Після прогулянки містом гості ночувати пішли на квартиру до Олі й Володі.
– Жарко у вас, – дивиться на термометр Девід. На ньому +25°С. – У нас вище 19 не буває. Газ дорогий, економимо.
– І в нас – дорогий. Але ми не хочемо мерзнути й ходити закутаними по ніс, – говорить Оля.
Еліс розповіла, що за квартиру з двома спальнями у Брюсселі платять третину місячної зарплати обох. Тому економлять – гарячу ванну замінили на душ, встановили енергозберігаючі вікна й двері, одяг перуть, коли назбирається повний бак пралки. Так само з посудомийною машинкою. Пластикові пляшки здають на платну переробку. Це економить 20–30 євро на місяць.
– У мене немає часу таким займатися, – каже Володя. – Вікна хотіли поміняти – дорого. На роботі так напрацюєшся, що тільки й мрієш про гарячу ванну.
Вночі бельгійці не спали – в кімнаті було душно. Ще й з несправного крана на кухні гучно капала вода. Девід посеред ночі швейцарським ножиком відремонтував кран.
– Я вам 10 літрів води зекономив, – похвалився зранку господарям.
Ті переглянулися.
– Я ж тобі говорила: вони – багаті жлоби, – сказала українською чоловікові Оля.
1 
1
Комментарии
8