Мова – це бізнес, розумієш?

– О, Україна, а як буде "дякую"? – допитується англійською Мустафа.

У перший день нашого з коханим відпочинку на єгипетському курорті Шарм-ель-Шейх із нами познайомився місцевий хлопець. Удень він працює офіціантом у нашому готелі, а ввечері продає сувеніри та чаї на ринку.

– Я знаю італьяно, раша, інгліш і поланд, – пояснює нам Мустафа.

У нього десятеро братів і ­чотири сестри. Батько має чотири дружини, мати Мустафи – наймолодша. ­Хлопець закінчив вісім класів місцевої школи. Потім почав працювати. Водив туристів на екскурсії, продавав сувеніри, прибирав у номерах.

Сто грам – один долар, вісім гривень. Купіть, любі друзі!

– Не знав російської – не ­брали навіть у двозіркові готелі ­носієм. ­Росіяни люблять, коли говориш по-їхньому. Купив словник, ­просив друзів допомогти – і за три ­місяці вивчив. Заробляти більше ­почав, на чай давали. Зараз вивчу українську – ваші земляки більше ­купуватимуть у мене товарів, ніж у сусідніх крамницях. Мова – це бізнес, розумієш?

Щодня Мустафа просив нас навчити кільком українським словам. Деякі записував у потертому блокноті, ставив наголоси на складах. Розпитав про національну валюту, курс гривні до долара.

В останній вечір вибираємо сувеніри додому. На ринку чуємо знайомий голос.

– 100 грамів – 1 долар, 8 гривень. Купіть, любі друзі!– запрошує українською подружню пару з Рівного Мустафа.

Після повернення у Львів вирішую покласти гроші на довгостроковий депозит. Обходжу кілька банків з іноземним капіталом. Ввічливі працівники обіцяють вигідні відсотки, гарантію повернення вкладу. ­Єдиний нюанс – усе пропонують російською. Лише в одному банку переходять на мову клієнта. Їхніми послугами я і скористалася. Мова – це бізнес, пояснив би Мустафа.

×