Національна гордість

– Це треба побачити кожному українцю. "Катерина" – наша гордість, образ-ікона України, – каже директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк.

Сюди з Києва привезли оригінал картини "Катерина" Тараса Шевченка. Її він намалював 175 років тому в Санкт-Петербурзі до своєї однойменної поеми.

Побачити роботу можна безкош­товно. За стрічкою на підставці – "Катерина" у масивній рамці. У залі з охорони – лише літня жінка.

– Ви куди у мокрому пальті? – куратор виставки зупиняє на півдорозі до картини відвідувачку. – Ви ж шедевру можете нашкодити. Не дай Бог, намочите. Зніміть одяг.

Жінка відмовляється. Каже, що лише на хвилинку – гляне й піде. Куратор викликає охорону. Жінку виводять попід руки.

– Та що ви так носитесь зі своїм шедевром! Нічого там особливого немає, – кидає вона.

У Варшаві я бачила картину "Пані з горностаєм" Леонардо да Вінчі. Князі Чорторийські купили її в Італії в позаминулому столітті. Це один із чотирьох жіночих портретів художника.

– Мало яка країна може похвалитися, що має роботу да Вінчі, – мій друг поляк Януш платить за вхід 14 євро за двох.

Проходимо два рівні безпеки – металодетектор і рентген. Телефони, фотоапарати і навіть ключі здаємо в камери схову. У великому залі – чотири озброєні охоронці. Вологість та освітлення підлаштували спеціально під роботу да Вінчі. На підвищенні за куленепробивним склом – картина завбільшки з велику книжку.

– Це – наша гордість, – каже Януш. – На виставці я вже вп'яте. Щоразу серце стискається від щастя.

×