Нам нічого не загрожує

– Доця, а корки відкручувати треба? – біля смітників літня сусідка тримає пластикову пляшку. Поряд – три пакети сміття.

– По телевізору сказали, що катастрофа на Грибовицькому через те, що люди сміття не сортують. От я перший раз так роблю, – пояснює.

Львівське звалище біля села Великі Грибовичі палало нещодавно. Рятувальники вогонь загасили, але через зсув непотребу загинули кілька людей. Сміття почали вивозити на полігони області.

Помагаю жінці викинути скло і пластик в окремі контейнери. Раніше ємність для пляшок завжди стояла майже порожня. Зате решта контейнерів були набиті склом і непотребом. Сусідка дякує і йде.

У Будапешті, де жила кілька тижнів, під будинком стояли п'ять контейнерів для сміття. ­Окремо викидають пластик, папір, скло, органічні відходи й решту сміття. Я поклала всі пластикові пляшки в один бак – і на мене довго сварилася жінка. Навіть відкрила контейнер і вийняла мою коричневу пляшку. Виявилося, пластик треба сортувати за кольором.

– Брак. І все через тебе, – казала ламаною англійською. – Штраф на весь будинок.

Через неправильне сортування сміття на дім накладають штраф, який розділяють між усіма мешканцями. Більше я так не помилялася.

За кілька днів знову бачу літню сусідку. Сміття вона вже не сортує. Викинула все в один контейнер. Питаю причину.

– А хіба ви не чули? По телевізору сказали, що нове місце для сміттєзвалища знайшли. Тепер нам нічого не загрожує.

×