Навчився терпіти

Із севастопольцем Степаном кілька років тому познайомилася у Криму – він здавав житло біля моря. Відтоді дружимо у Facebook.

"Суки, зарплату задержали на пять дней, а матери пенсию – на три. Как жить с таким правительством?" – сповіщав Степан друзів і тих, хто підписаний на його сторінку в мережі, 2012 року.

"Туристы – уроды моральные. За 500 гривен хотят вип-номер с видом на море, завтрак в постель и смену белья – каждый день. А кукиш волосатый не хотите?" – запитував три роки тому.

"Козлы-соседи ремонт делают уже месяц. Завтра пойду в жэк – пусть разбираются", – і додав фото сусідських дверей.

Коли був Майдан, Степан писав по кілька постів на день. Підтримував владу: "Мочите майданутых, берите их за горло". Аватар змінив на георгіївську стрічку.

"Пошли в жопу европейскую, укры! Россияне, поздравляю! Лично морду буду бить крымчанам с украинским паспортом", – радів одразу після анексії Криму Росією.

"Сезон в самом разгаре, гости Крыма – приглашаю. Скидки на уютное жилье у моря", – запрошував Степан туристів улітку цьогоріч. І за місяць: "Спасибо, новая власть, что оставила мою семью без денег. Как зимовать, товарищь Аксёнов?"

Після цього допису Степана викликали до поліції – для виховної бесіди. Частина постів у Facebook зникла. Тепер він постить котиків і новини з "Россия 1".

"Потерпеть нужно. Наши на войне без света, воды и хлеба оборону Севастополя держали. Мы что – хуже?" – написав із телефону на п'ятий день відсутності електрики на півострові. А вчора прочитала: "Куплю свечи, туристический котелок, пуховое одеяло".

×