– Доки зведуть музей, нове покоління забуде про Небесну сотню і Революцію гідності, – каже літній чоловік. Стоїмо біля будівельного майданчика на колишній вулиці Інститутській. Тут мають звести меморіал Героїв Небесної сотні і Музей Майдану. Поставили риштування і план майбутнього комплексу.
Шість років тому в ніч на 1 грудня "Беркут" жорстоко розігнав студентів, які вийшли протестувати. Зараз на цьому місці відпочивають кілька десятків компаній, п'ють алкоголь. Немає ні зборів, ні віча в річницю.
– Забули, – каже львів'янин Павло. Він військовий. Обговорюємо допис у соцмережі. Редакторка одного глянцевого журналу посміялася з похорону снайпера. Після розголосу пост видалила і вибачилася, але її звільнили.
– Втомилися всі. Хочуть забути, – додає. – Я їм навіть заздрю – сам хотів би жити, наче ні війни, ні злого сусіда немає.
До свята Миколая допомагаю збирати благодійному фонду подарунки для малозабезпечених родин. Цього року пакунки будуть скромніші – жертвують мало. Волонтерка боїться, що доведеться відмовитися від допомоги для якоїсь категорії підопічних – або багатодітним, або напівсиротам, або дітям, чиї батьки воювали на Донбасі. Пишу про це Павлові. Наступного дня на рахунок фонду надходить значна сума. У примітках – "для дітей воїнів АТО".
– Бачиш, знайшлися спонсори, не забули люди, – радію я.
Волонтерка хитає головою.
– Це від колег – гроші прийшли із фонду, який допомагає колишнім атовцям. Не хочуть, щоб їхні діти без подарунків залишилися.
1 
1
Комментарии