– Якщо не можете навчити його музики, знайдемо іншого викладача, – каже Дмитро. Забрав сина з гуртка, де вчився грати на барабанах. Викладач не захотів із ним працювати.
Івана всиновили з дружиною Аллою 10 років тому. У хлопця аутизм у легкій формі. Навчається у звичайній школі, ходить на футбол.
– Ми віримо в нього. Повільніше за інших вчиться, але врешті все виходить. Нікому не дозволяємо навіть натякати, що він – інакший, – говорить Дмитро.
В Україні четвертий рік триває реформа дитбудинків, де живуть 77 тис. неповнолітніх. 90% мають закрити, а дітям знайти сімейні форми виховання або повернути в родини. Ходять чутки, цьогоріч реформу Кабмін скасує або призупинить.
Фахівці кажуть, що вихованці інтернатів отримують психологічні травми на все життя.
– Малий у 9 років не вмів навіть із чайника залити воду в горнятко, – згадує Дмитро. – Просив дозволу, аби сходити в туалет. Коли чув, що хтось підвищує голос, закривав голову руками.
Недавно з подругою відвідала будинок-інтернат неподалік Львова. Для підлітків мали провести лекцію про вибір професії. Розповідала про журналістику, знайома – про юриспруденцію. Актовий зал заповнений – сиділи учні трьох старших класів. Запитували, лише коли їх за прізвищами піднімали вихователі. Наприкінці підійшла директорка.
– Ми так не домовлялися, – говорить невдоволено. – Нащо дітям розбурхали уяву своїми розповідями? Їм не світить ні професія юриста, ні університет. Максимум – профучилище чи технікум. Мають знати своє місце
1 
1
Комментарии