На початку 2012 року мені довелося переїхати зі столиці в рідне містечко. Занедужала мати. Їй треба було видалити жовчний міхур. Мала вже 70, тому підготовка до операції зайняла кілька місяців. Поєдинки улюбленого "Мілана" я дивився вдома. Мати складала компанію. І добре запам'ятала головного бомбардира команди – Златана Ібрагімовича. Називала його на свій манер – Злата.
Улітку шведського нападника продали до Парижа через фінансові проблеми тодішнього власника клубу Сільвіо Берлусконі. Він не міг платити Ібрагімовичу 9 мільйонів євро на рік. Відмова від провідного форварда, а також лідера захисту Тіаго Сілви коштувала Берлусконі дорого. Падіння "Мілана" було настільки стрімким, що вже за п'ять років один із найодіозніших італійців сучасності відмовився від активу, який зробив його знаменитим.
Преса торочила про повернення Златана. Вперше збиралися 2015-го, коли Берлусконі допоміг грошима китайський магнат Тачібол. Удруге – позаторік, коли Ібра вже залишив Париж, виграв Лігу Європи з "Манчестер Юнайтед" та подався до США, щоб "показати американцям Златана". Не складалося з цим, а в "Мілана" – з результатами. Я ставав сумний, а мати допитувалася, коли за клуб знову гратиме Злата.
Торік 22 грудня "Мілан" програв "Аталанті" – 0:5. Після цього американські власники клубу підкоригували стратегію, що полягала у ставці на молодих, і запросили 38-річного ветерана. Ібра забив у першому ж своєму матчі, де вийшов у стартовому складі.
Зараз "Мілан" – лідер чемпіонату, а Ібрагімович – гонки бомбардирів. Успіхи клубу мати пояснює просто:
– У вас знову є Злата
1 
1
Комментарии