Відчуття власного центру - як духовний вестибулярний апарат. Жити без нього дуже некомфортно, адже людина повсякчас втрачає рівновагу і легко завалюється то у манію величі, то у переживання власної нікчемності. Можливо, тому людям подобається стріляти з лука, кидати дротики дартс чи грати у більярд.
Внутрішня сила також знаходиться тут, у центрі. І хоча вимірюється вона якимись ще невідомими науці одиницями, проте, достовірно відомо, що народжується зі знання себе: я знаю, хто я, і в цьому знанні - моя сила. Тоді мені не потрібно доказувати, ким я не є.
"Україна - не Росія" - це діагноз нації, Леоніде Даниловичу… Саме нещасна і слабка жертва вимушена постійно захищатися й оправдовуватися, пояснювати і переконувати.
І я таки втомилась - нарешті! - пояснювати здивованому іноземцеві, що Україна - це не Росія, втомилась переконувати сором'язливих українців, що наша мова - прекрасна і її не варто соромитися. Що українська література з моїми улюбленими Українкою, Стефаником, Костенко, Стусом і Прохаськом - така ж потужна, як і російська та англійська. Я втомилася бути жертвою.
Пізнати себе і у цьому знанні віднайти власну силу. Ось. А ще нам конче потрібно доброго піарника. Рівня Стіва Джобса, не менше. Бо як щур відрізняється від хом'ячка наявністю професійного піару, так відрізняється і Леся Українка від Вільяма Шекспіра, Василь Стефаник від Антона Чехова, а Тарас Прохасько від Ґабріеля Ґарсії Маркеса і Хорхе Луїса Борхеса.
Стів Джобс міг би врятувати Україну - рокрутити бренд "UkraЇna" на світовому ярмарку культур і зробити модним те, що самі українці зневажають.
Геній піару і тренд-сеттер Джобс навіть свої потерті джинси і чорний ґольф зумів перетворити на бренд. От буває так, що людина одягає щось модне і дороге, але виглядає в цьому недолуго, а буває навпаки - натягне якусь незрозумілу шмату і це круто. Тренд-сеттери - вони такі: сміливі експериментатори, центровані і впевнені в собі настільки, що ця впевненість стає заразною і перетворюється на моду. Такою є моя приятелька Олька. Таким був Стів Джобс. І такими мають ставати українці.
Відчуття власного центру і та, захована у ньому, внутрішня сила стане нам доступною при одній умові - якщо ми перестанемо використовувати захист як державну стратегію і позицію жертви як національну ідеологію, а, отже, введемо мораторій на скиглення і пошук винних та припинемо раз і назавжди доказувати собі і всім, що Україна - не Росія… просто почнемо бути Україною.
Крім того, любити українське - не значить ненавидіти російське.
Комментарии
24