16 січня парламентарі прийняли закон "Колесніченка-Олійника", який згодом підписав президент України Віктор Янукович. Ним вносяться зміни до ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян. Експерти переконані, що ним буде знищена свобода слова в Україні, оскільки нардепи внесли наступні норми: саджати українців на три роки за екстремістську діяльність; за наклеп в Інтернеті та ЗМІ каратимуть штрафом і виправними роботами. Також вони заборонили збиратися в колони більше п'яти авто, посилили кримінальну відповідальність за масові акції та захоплення будівель. Водночас, відтепер SIM-карти можна буде купувати лише з паспортом.
Всі до останнього сподівались, що законопроект не підпишуть. Що така провокація не відбудеться. Було безліч підстав для того, щоби застосувати право вето президентом. По-перше, він прийнятий і порушенням Регламенту. По-друге, він значно обмежує основоположні громадянські свободи, як свободу зібрань, свободу слова, права на справедливий суд та низку інших прав. По-третє, він суперечить статті 22 Конституції України, яка не дозволяє обмежувати прав і свобод при прийняті законів. Також він суперечить міжнародним зобов'язанням України, зокрема Європейській конвенції щодо захисту громадянських прав та основоположних свобод.
Одна із основних загроз – це спрямовано проти свободи зібрань. Відтепер встановлено значно більше відповідальності за участь людей в мітингу, при цьому він порушує принцип презумпції невинуватості. Наприклад, якщо людина просто прийшла на акцію. Їй або холодно, або це студент, який боїться, що будуть репресії в ВУЗі за участь в акції. Людина нічого не робить поганого, не порушує громадського порядку, але в результаті, лише за те, що вона накинула шарф її можуть притягнути до відповідальності.
Щодо встановлення відповідальності за порушення правил проведення мітингів та демонстрацій. Річ в тім, що в Україні не існує такого документу, який би називався "правила проведення мітингів та демонстрацій". Тобто заборонили того, чого немає. Європейський суд з прав людини 2013 року ухвалив два рішення щодо України. В них він вказав, що поки в Україні немає спеціального закону про мітинги, будь-яка відповідальність за порушення порядку проведення мітингів є порушенням статті 6 Європейської конвенції. Таким чином, закон Колесніченка-Олійника встановлює відповідальність, тобто віднині каратимуть за порушення неіснуючих документів.
Цей закон каже, що встановлювати намети та інші засоби під час акцій можна лише за відповідним дозволом. Нагадаю, раніше вже було судове засідання щодо встановлення наметів тоді ще опозиційної ПР. Теперішній міністр юстиції, представниця ПР, казала, що намети, які встановлені не з комерційною метою, а для проведення мирних зібрань не є малими архітектурними формами. Це є безсумнівно так.
Тобто ці нововведення сприяють загостренню ситуації по всій країні. При чому наслідки будуть непрогнозовані. Якщо він буде втілюватись в життя владою, то це призведе до різкого падіння її рейтингів. Люди просто так не підуть з Майдану, не перестануть протестувати. Пам'ятаємо, що був законопроект 2450, який дійсно обмежував свободу зібрань. Тоді, завдяки активності громадськості, вдалось не реалізувати цього сценарію. Сподіваємось, що і цього разу буде так.
2 
1
Комментарии
4