Мій приятель, поет Мата-уїроа Мануель Атан з острова Пасхи, тобто Великодня, у Тихому океані й великий борець за незалежність свого народу від чилійських колонізаторів, днями запросив мене на їхній національний марш за незалежність Рапа Нуї від Чилі. Так називається їхня земля — Рапа Нуї. І невідомо, до речі, чи "острів Великодня" для Рапа Нуї — це не те саме, що й "Малоросія" чи "Хохляндія" для нас.
У них там теж завзята боротьба за незалежність. Сподіваюся, Мато, шини ви не палите, снайпери у вас не стріляють, коктейлі Молотова не горять, армію "Восток" не вводять… Але все одно — боротьба. І якось так захотілося солідаризуватися з ним. Цікаво було б його запитати:
— Чоловіче, а там вас у фашизмі, антисемітизмі, нацизмі не звинувачують? Не називають увесь народ "кровожадными бендеровцами"? А "Правий сектор" у вас єсть? А тітушки з льодорубами? А мороз мінус 27 і нестача дров? А газ "Терен"? А снайпери вас не вбивали? А машини вам не палили? А бітами вас б'ють? А канали "Россия 1" і "Раша Тудей" у вас показують? А президент Чилі такий самий кровожерливий параноїк, як Путін, і такий самий захланний дебіл, як Янукович?
От цікаво, що б він мені відповів?
Хоча це також боротьба. Я ж так само нічого не знаю про їхню боротьбу. Точно знаю тільки про нашу. А тут раптом Рапа Нуї хоче свободи від Чилі. Я би порадив Маті. Обов'язково порадив:
— Чоловіче, скільки там того Чилі? Худа глиста вздовж тихоокеанського берега. Плюс великий — солідна відстань водою до метрополії. Вигнали свого Януковича, поставили барикади на в'їзді, вимкнули вогні аеродрому, запровадили свою валюту, зібрали гвардію, попросили визнання у світу через місяць. От і вся боротьба. Якщо треба, ми вишлемо до вас кілька сотень самооборони Майдану. Відпочинуть хлопці.
Але в Мати своя боротьба, і він не потребує моїх порад. Йому потрібна моя солідарність. Ну що ж, він її матиме.
1 
1
Коментарі