Ексклюзиви
понеділок, 20 серпня 2012 06:00

"Робочі люди сьогодні розуміють комуністів"

Автор: фото: Інна ІЩУК
  Петро Симоненко з працівниками комунального підприємства  ”Черкасиелектротранс” обговорює проблеми підприємства
Петро Симоненко з працівниками комунального підприємства ”Черкасиелектротранс” обговорює проблеми підприємства

Лідер Комуністичної партії Петро Симоненко, 60 років, у понеділок зустрівся із працівниками комунального підприємства "Черкасиелектротранс", відвідав Східноєвропейський університет та провів зустріч із черкасцями.

Об 11.40 у гаражі тролейбусного парку збираються робочі. Беруть газети, що лежать на лаві. О 12.00 приходить Петро Симоненко.

— Якою мовою спілкуватися? — запитує.

— Українською! — хором відповідають тролейбусники.

— Де б я не був, проблеми ті самі: робота, зарплата, ціни й тарифи. Сьогодні Верховна рада — це 300 мільйонерів і мільярдерів. Так от ті 300 і вирішують усі питання — їх цікавить влада як джерело збагачення. Ми стоїмо на захисті трудових колективів, щоб сьогодні у людей була можливість мати обігові кошти. Розпочата приватизація облгазів, а це означає, що буде підніматися ціна на газ, — каже комуніст.

— Та вона вже піднялася, — говорить чоловік у брудному робочому одязі.

— Позатикали роти приватизаційними сертифікатами, сказали: сиди на печі й чекай, доки станеш багатієм, бо ж розділили власність, яку мала вся держава. Та й де ця власність? Де ефективні власники? Сьогодні 80 відсотків фондів в Україні зношені. Це ж видно і по вашому рухомому складу, — Петро Миколайович показує на тролейбус, що на ремонті. — Впевнений, що ремонтуєте його молотком і зубилом.

Робітники кивають.

— Я завжди питаю людей: скільки ви хочете мати пенсії — 132 радянських рублі чи 1300 українських гривень?

— 132, — відповідають більшість.

— Так, бо по 16 копійок хлібина була. Тільки ви ж хлібину їли, а сьогодні що ви їсте?

Голова профспілки тролейбусного парку Лідія Бут, 59 років, дає Симоненку звернення.

— У нас люди йдуть на пенсію, їм по півтора року в стаж не вщитується. Може, ви якось там вирішите? — просить.

Лідер комуністів обіцяє допомогти.

О 16.55 разом із головою Черкаського обкому Компартії приїздить до Театральної площі. Ставлять кошик троянд до пам'ятника Тарасові Шевченку. Кланяються та йдуть до сцени під оплески. Більшість присутніх мають комуністичну символіку на одязі, дехто тримає червоні прапори, транспаранти з гаслами партії. На площі стоять кілька наметів, перехожим роздають листівки із закликами про необхідність відновлення пам'ятника Леніну.

— Робочі люди сьогодні розуміють комуністів, вони їх підтримують. Молоді люди відчувають, що щось не так у державі. Компартія п'ять років готувалася до виборів. Ми єдині формували список знизу. Складали за ініціативою міських, районних партійних осередків. У нашому списку із 400 осіб 55 — це люди віком до 30 років 140 людей до 40 років, 72 керівники підприємств різного рівня, двоє студентів, робітник, селяни й пенсіонери. Ми єдині написали програму разом із народом. Наша програма — це програма реальних дій щодо виводу України з кризи і відновлення економіки. Ми поставили тріаду завдань: перше — повернути країну народові, друге — створити уряд народної довіри, третє — сформувати народний бюджет. Щоб влада була міцна, треба націоналізувати базові галузі промисловості. Тим власникам, які чесно вкладали кошти й виконували інвестиційні зобов'язання, ми повернемо гроші. Друга складова — це підпорядкування банківської системи інтересам українського виробника. Відсоткова ставки кредиту буде знижена до 3,5 відсотка, створимо ще два державні банки: один підтримуватиме промисловість, другий — агропромисловий комплекс. Третє завдання — це повернути економіці український ринок. У соціальній складовій — жорсткий контроль над цінами і тарифами, — розповідає Петро Миколайович.

О 17.30 на площу приходить жінка років 80. Уважно прислухається, на очі набігають сльози.

— Жили ми тоді, їли натуральні продукти, натуральні ковбаси, а зараз — сардельки роблять із курячих кісток. Страшно шо робиться. Куди не підеш — хазяїн, хазяїн, ні в ліс, ні на Дніпро, — бідкається. — Та у війну буде лучче, чим тепер.  Дивишся, й сльози котяться: як ми жили у війну — бідні, голодні — й така старість. Я до 70 років працювала, а в мене 1000 гривень пенсія.

— Та молоді зараз не краще. Тому майбутнє за політичною силою, яка не лише під вибори ставить ці питання, а й зможе реально їх вирішити. Це комуністи, — каже хлопець років 25-ти.

Зараз ви читаєте новину «"Робочі люди сьогодні розуміють комуністів"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

19

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути