Британські війська можуть з'явитися в Україні: світові ЗМІ написали коли

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася зустріч "коаліції охочих" щодо цілей можливої майбутньої військової місії під керівництвом Великої Британії та Франції, яка мала б завадити Росії вдруге напасти, якщо у війні в Україні досягнуть мирного врегулювання. Проте жодних перспектив припинення вогню не видно. Москва досі вважає, що може перемогти у війні. Про громадян Китаю, які воюють на стороні Росії, їх мотиви та жалі, що потрапили на війну. Та про відставку посла США в Києві.

Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня.

"Британські війська можуть бути в Україні протягом п'яти років після війни", The Telegraph, Велика Британія

Британія розглядає можливість розміщення військ в Україні на п'ять років відповідно до планів, які обговорюють союзники. Розгортання має допомогти навчити і відновити ЗСУ, щоб завадити новому нападу Володимира Путіна.

Схема поетапного розміщення військ була порушена під час дискусій, які ведуть Велика Британія та Франція в "коаліції охочих" підтримати післявоєнну мирну угоду.

За планом, очолювані Європою сили направлять в Україну, щоб стримати РФ від порушення мирної угоди та дати Києву перепочинок, в разі укладення такої угоди.

Французькі військові планувальники вважають, що малоймовірно, що Путін нападе знову, зокрема на західні сили в Україні, коли його війська здатні захопити лише невеликі території.

 

За планом, очолювані франко-британськими "силами заспокоєння" війська запропонували б допомогти захистити небо і море України. Але їх головною метою було б негайно розпочати допомогу у навчанні та відновленні ЗСУ для стримування наступної російської атаки. Пізніше вони виходитимуть поетапно, а останні війська залишать приблизно на п'ять років.

Це поставило б Лондон, Париж та їх західних союзників у перегони за відновлення та зміцнення ЗСУ до того, як Москва знову буде готова вести повномасштабну війну.

Керівники британської, данської та німецької розвідок вважають, що Путін може бути готовий уже через п'ять років.

Британський міністр оборони Джон Гілі заявив, що не буде розкривати деталі планів, бо це "зробить Путіна мудрішим". Але сказав: "Наші чотири цілі у військовому плануванні: захистити небо, море, підтримати мир на суші та відновити ЗСУ. Самі українці кажуть, що найкраща гарантія безпеки на майбутнє - сила української армії і здатність надалі самим стримувати Росію".

Недавно відбулися переговори британського адмірала, сера Тоні Радакіна, голови британських збройних сил, і генерала Тьєррі Буркхарда, його французького колеги, та їхніх українських колег. Після цього міністри обговорили, що їхні країни готові дати для потенційних сил, включаючи сухопутні, морські та повітряні сили, матеріально-технічну та розвідувальну підтримку.

Міністри, які прибули на переговори в четвер, що символічно відбулися в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі без США, припустили, що вони все ще не знають про формат будь-якого потенційного розгортання сил в Україні.

Останніми тижнями дискусії щодо можливої ​​"коаліції охочих" зайшли в глухий кут, бо мирні переговори під керівництвом Дональда Трампа не привели до припинення вогню.

Це затримало політичні рішення щодо варіантів, які розробляє команда з майже 200 військових планувальників.

Інші країни занепокоєні щодо відправлення військ в Україну без того, що британський прем'єр Кір Стармер назвав "захисним механізмом США".

Наразі Трамп не дав зрозуміти, що дозволить США брати участь у будь-яких "силах заспокоєння".

У п'ятницю Гілі оголосив про виділення Києву додаткових $600 млн для закупівлі сотень тисяч дронів і обслуговування обладнання та транспортних засобів, наданих Британією.

"Союзники України ведуть переговори, щоб забезпечити неіснуючий мир", Politico, США

Союзники України, які формують "коаліцію охочих" у четвер провели переговори про те, як створити місію безпеки, яка б охороняла мирну угоду з Росією. Але поки що Москва відмовляється припинити бойові дії.

Трамп обіцяв припинити війну, змушуючи Росію і Україну досягти часткового припинення вогню, але росіяни не погодилися, і бої тривають. Зараз Росія починає масштабний наступ, водночас атакуючи об'єкти цивільної та енергетичної інфраструктури України.

Розвіддані показують, що Путін все ще вірить, що у нього є шлях до військової перемоги, і вважає, що його переговорна позиція покращується завдяки невеликим успіхам на полі бою.

Коаліція з приблизно 30 країн без США має на меті побачити, яку підтримку вона може запропонувати Україні для стримування наступного нападу Росії в разі мирної угоди чи припинення вогню.

У той час як пропозиція президента Франції Еммануеля Макрона спочатку стосувалася переважно європейських солдат в Україні, зараз також розглядають підтримку з повітря та на морі.

Але не може бути розкладу розгортання військ, поки не буде припинення вогню.

Гілі підкреслив, що місія не буде "миротворчою силою", яка розділятиме ворогуючі сторони. "Найкращий спосіб закріпити перемир'я - сила самих ЗСУ", - додав він.

Ще однією складністю є небажання США надавати допомогу у військовій місії в Україні. Багато країн побоюються відправляти війська без логістики, ППО та розвідувальної підтримки США.

"Коаліція намагається втримати США на борту", - сказала Каллас.

"Ми наголошуємо, що США мають бути ключовим гравцем у забезпеченні миру в Україні", - сказав міністр оборони Фінляндії Антті Хаккянен.

"Чому китайські солдати воюють в Україні?", The Economist, Велика Британія

Президент Володимир Зеленський 8 квітня опублікував відео, яке, за його словами, показує одного з двох громадян Китаю, захоплених ЗСУ під час бою на стороні Росії. Китай військово підтримує Росію, додав він на брифінгу, і "США повинні звернути на це увагу".

Наступного дня він опублікував друге відео обох чоловіків, які назвалися Чжан Реньбо і Ван Гуанджунь, а також фото їхніх китайських паспортів. Зеленський заявив, що Україні відомо про понад 150 китайців, які воюють на стороні Росії.

 

МЗС Китаю відповіло, що перевіряє заяви українців і не підтримує участь своїх громадян "у військових операціях будь-якої сторони". Попри те, що Пекін постачав компоненти подвійного призначення для російської оборонної промисловості, тримав російську економіку на плаву через закупівлі енергоресурсів і сприяв пропаганді, звинувачуючи Україну та НАТО у війні, його лідери постійно заявляли про нейтралітет і намагалися уникати прямої військової участі. Немає доказів, що громадяни Китаю, які воюють на стороні Росії, перебувають на державному утриманні. Але не дивно, що вони там є.

Ті китайці, хто воює за Росію, кажуть, що шукають гострих відчуттів і грошей. Деякі також керуються націоналізмом.

23-річний хлопець із провінції Ганьсу розповів Initium, незалежному виданню за межами Китаю, що прилетів до Москви у 2023-му після того, як побачив відео в соцмережах, яке обіцяло високу зарплату. Він працював пожежним і заробляв $400 на місяць. Як найманець міг заробляти вп'ятеро більше.

Інший розповів, що хотів відчути війну, натхненний китайськими патріотичними фільмами.

Чжао Жуй, 38-річний житель Чунціна, приєднався до війни, бо хотів воювати з японцями, які допомагають Україні. У 2023-му його вбив український дрон.

Більшість китайських солдатів об'єднує потім жаль. Перед смертю Чжао опублікував відео, де закликав співвітчизників не йти на війну: "Знайдіть роботу в Китаї, і зможете заробити стільки ж". Інший казав, що росіяни "не ставляться до нас як до людей". Ще один сказав, що росіяни використовують їх як "гарматне м'ясо". Його закрили в ямі з російськими дезертирами після скарг на погане спорядження, і він втратив бажання боротися, але йому не дозволили поїхати, і він не думає, що китайське посольство допоможе.

Частина добровольців також воює на стороні України. Пен Ченьляна з провінції Юньнань сім місяців утримували в Китаї після публікації антиросійських і проукраїнських повідомлень на X у 2023-му. У 2024-му він вступив до Іноземного легіону. Його вбили пізніше того року. Перед смертю Пен зняв відео, тримаючи прапор Тайваню, заявивши, що хоче, щоб його пам'ятали разом із Ценг Шен Куангом - тайванським добровольцем, який загинув, борючись за Україну у 2022-му.

"Посол США в Україні покидає свій пост", The Financial Times, Велика Британія

Посол США в Україні Бріджит Брінк йде у відставку через посилення політичних розбіжностей з адміністрацією Трампа. Її відхід також відбувся на тлі погіршення її стосунків із Зеленським, хоча, за словами джерел, це не було причиною її відходу з посади.

Брінк - кадровий дипломат, якого Трамп призначив послом США в Словаччині під час першого терміну. Пізніше президент Джо Байден призначив її послом в Україні.

Люди, знайомі з рішенням Брінк піти у відставку, сказали, що на неї посилився тиск Трампа, і Вашингтон поставив під сумнів її готовність підтримати стратегію США щодо України.

Трамп прагне швидкого припиненні війни і намагається нормалізувати відносини США з Росією через прямі переговори з Путіним, а також назвав Зеленського "диктатором".

Представник Держдепу сказав: "Брінк йде у відставку. Вона була послом три роки - це довгий час у зоні бойових дій".

 

Напруга між Брінк і Зеленським стала очевидною останнім часом. Минулого тижня президент України критикував посла після російського ракетного обстрілу його рідного міста Кривий Ріг, у результаті якого загинуло 20 людей, зокрема дев'ять дітей.

Після атаки Брінк написав на X: "Я нажахана, що біля дитячого майданчика та ресторану в Кривому Розі влучила балістична ракета. Понад 50 людей отримали поранення і 16 убиті, зокрема шестеро дітей. Ось чому війна має закінчитися".

Зеленський зазначив, що Брінк не поклала провину за атаку на Росію та написав у Telegram: "На жаль, реакція посольства США неприємно дивує: така сильна країна, такий сильний народ і така слабка реакція. Крім того, вони бояться говорити слово "російський", коли говорять про ракету, яка вбила дітей".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що для Путіна означають переговори: світові ЗМІ написали

Брінк використала останній пост на X у середу, щоб дати зрозуміти, хто відповідає за напад: "Сьогодні я віддала шану родинам і близьким загиблих під час російського касетного ракетного обстрілу Кривого Рогу 4 квітня".

Західні дипломати в Києві сказали, що Брінк була ключовим захисником Києва публічно і приватно з перших тижнів вторгнення. Один описав її як "сильний характер" і "серйозного дипломата", але тиск Трампа на Зеленського взяв своє.

Українські посадовці заявили, що вважали Брінк надто критичною щодо них, особливо щодо зусиль Києва з викорінення корупції. Вони вказали на помітні зміни в її посланнях останнім часом, які, на їхню думку, більше відповідають Трампу та дедалі більш критичні щодо України.

Після сварки Трампа і Зеленського у Білому домі в лютому Брінк підтримала президента США в соцмережах. Огляд її публікацій на X до і після вступу Трампа на посаду 20 січня показав явну зміну її публічних заяв, особливо щодо Росії.

За 75 днів до інавгурації Трампа вона 53 рази критикувала Росію та війну в Україні. За 75 днів після лише п'ять разів опублікувала дописи зі згадками про Росію, жодна з яких не поклала відповідальність за атаки на Україну.

×