Нещодавно одна знайома сказала: у падінні Віктора Ющенка винні ми самі, бо щодо нього порушили одну з найперших заповідей — не створи собі кумира.
Випробування кумирами проходили всі нації. Французи — і Наполеоном, німці — Гітлером, італійці — Муссоліні. Але, переживши розчарування, вони ставали сильнішими.
Ми теж проходимо цей період. Пригадую, як моя мама затято агітувала своїх подружок-пенсіонерок за Леоніда Кравчука 1991-го. А вже через рік лаяла його на всі заставки.
А потім було розчарування наступником Кравчука. Перший термін правління Леоніда Кучми проходив у тяжкий для українців час. Треба було виживати, і люди не переймалися тим, що твориться "наверху". А от Кучма-2 всіх так дістав, що його вже не хотілося ні бачити, ні слухати. На його фоні Віктор Ющенко значно вигравав: молодий, освічений, устиг успішно попрацювати головою Нацбанку і прем"єр-міністром. Правда, говорить не надто складно, зате свій хлопець... До того ж Майдан дав такий заряд надій, що новий кумир став символом глибоких змін у державі. На нього покладалися величезні сподівання, тому й розчарування стало таким глибоким.
Якщо судити за рейтингами претендентів на пост президента, то нині українці найбільше довіряють Вікторові Януковичу. Якби вибори були зараз, він виграв би упевнено.
Через півтора-два роки виникне новий Майдан
Утім, і він, і Юлія Тимошенко, яка зараз друга за рейтингом популярності, мають підмочену репутацію кумирів. Обидва були по два рази прем"єрами і нічим особливим не відзначилися. Їхні балачки про те, що їм не давали працювати, переконують дедалі меншу кількість людей. Бо всі добре знають, що заважає поганому танцюристу.
Прихильники Яценюка не так заражені вірусом ідолопоклонства, як прибічники попередніх кумирів. Просто хочуть нове обличчя, розуміючи, що інші вже нічого доброго не зроблять. Якщо Ющенко, у певному сенсі, став повторенням Кучми-1, то Янукович чи Тимошенко в кріслі президента будуть Кучмою-2. Терпіти їх п"ять років народ навряд чи зможе. Тож через півтора-два роки виникне революційна ситуація, а там — і новий Майдан.
Для суспільства важливо проходити етапи розчарувань якомога швидше, але без революцій — це досвід історичного дорослішання нації. Тому для всіх нас найкраще, щоб наступним розчаруванням стало нове обличчя — Яценюк, Тігіпко, Гриценко... Тоді вже остаточно зрозуміємо, що витягати будь-яку карту з цієї колоди — даремна праця. Нація має народжувати лідерів, а не ідолів.
13 
1
Коментарі