Ліквідатори аварії на японській атомній станції "Фукусіма-1" планують вкрити океанське дно 60-сантиметровим шаром цементу, щоб зупинити поширення радіації в Тихому океані. Біля водозабірників усіх шести енергоблоків станції забетонують близько 70 тис. кв. м дна.
— У таких заходах є сенс, якщо потрібно локалізувати місця з особливо високими концентраціями радіації, — каже голова Національного екологічного центру України Ярослав Мовчан, 54 роки. — Але це неадекватний захід для великих площ і невеликої концентрації. Адже у воді радіація розноситься течіями, живими організмами. Локалізація забруднень у таких умовах майже виключена. Окрім того, бетон смертельний для тисяч організмів, які там живуть. Знадобляться сотні років, щоб екосистема відновилася. Як на мене, це дуже жорстокий захід. Краще було б розмістити на дні водойми концентратори. Це водорості або хімічні речовини, що всотують радіацію, як губки. Потім їх можна зібрати, щоб зменшити випромінювання.
Якщо йдеться про захоронення на дні океану частин обладнання, що було на АЕС під час вибуху, то це ще гірша ідея.
Те, що зроблять японці, оцінюють як злочин проти людства. Повинен бути суд над власниками енергогенеруючої компанії, що будувала "Фукусіму-1". Адже з документів 1970-х стало відомо, що деякі інженери відмовилися підписати акт про передачу станції в експлуатацію. Вони попереджали про небезпеку, але їх звільнили. Також була злочинна позиція керівництва, яке намагалося здешевити проект.
Забруднені радіацією території України також не слід вкривати бетоном. Але перед тим, як пробувати повертати ці території до нормального життя, треба дуже ретельно зважити всі ризики. Радіація — явище набагато складніше, ніж ми уявляємо. Найменша частка радіоактивного плутонію викликає мутагенну зміну, що може закінчитися раком для людей і тварин. Із 800 тисяч людей, які жили в Чорнобильській зоні після аварії, половина померли.
2 
1
Коментарі
2