вівторок, 09 жовтня 2018 13:37

Українці потроху звикають до нормальної культурної "їжі". Годувати помиями нас буде все важче

Після виступу гурту "Хамерман Знищує Віруси" з китайським хором "Дін-Дон" на фестивалі Porto Franko в Івано-Франківську в червні міський голова Руслан Марцінків доручив освятити сцену в Палаці Потоцьких.

Родзинкою дуету є унікальні сценічні образи, жоден з яких не повторюється двічі. В Івано-Франківську співали голяка, лише геніталії прикривала панчоха.

19 жовтня "Хамерман Знищує Віруси" виступить у дніпровському Poplavok Music Hall

– Вибуховий ефект виступу в Івано-Франківську пояснюється тим, що на нього звернув увагу міський голова, – каже вокаліст і композитор "ХЗВ" 42-річний Альберт Цукренко. – Ми з 1996-го на сцені. На грані фолу граємо регулярно. Подібних наших відео в мережі – купа. Міський голова Руслан Марцінків, сам того не розуміючи, допоміг нам у кар'єрному сенсі. Запрошень стало більше, гонорари виросли. Частіше впізнають. Наша піаністка Саша Морозова їхала в купе з будівельниками. Роззнайомилася. Каже, їду виступати з такою-то групою. А вони: "Це ті, що в Івано-Франківську відзначилися". Це зачепило такі шари населення, які інакше про нас ніколи не дізналися б.

  Альберт Цукренко, 42 роки, музикант. Народився 16 серпня 1976-го в Сумах. Мати викладала в школі, батько був керівником підрозділу на заводі. Закінчив медичний факультет місцевого державного університету. П’ять років працював лікарем функціональної діагностики на заводі ”Сумихімпром”. Разом із Павлом Сипалом писав електронну музику. Орієнтувалися на російський гурт ”Технологія”, пізніше – на британців Depeche Mode. Також на Альберта вплинула творчість англійського музиканта Девіда Бові. 1997-го виник гурт ”Хамерман Знищує Віруси”. Працюють у стилях драм-н-бейс і техно-панк. 2006 року переїжджає до Києва. Працював заступником головного редактора в журналі Time out Kiev. Очолював інтернет-журнал ”Наш Київ”. Був головредом порталу Cultprostir. Зараз – шеф-редактор суспільно-політичного напрямку телеканалу ”UA: Перший”, редактор хвилі нової української музики на радіо Zemlya. Одружений, виховує двох доньок. На фото: Фронтмен гурту ”Хамерман Знищує Віруси” Альберт Цукренко виступає на сцені Палацу Потоцьких в Івано-Франківську під час фестивалю Porto Franko, 14 червня 2018 року
Альберт Цукренко, 42 роки, музикант. Народився 16 серпня 1976-го в Сумах. Мати викладала в школі, батько був керівником підрозділу на заводі. Закінчив медичний факультет місцевого державного університету. П’ять років працював лікарем функціональної діагностики на заводі ”Сумихімпром”. Разом із Павлом Сипалом писав електронну музику. Орієнтувалися на російський гурт ”Технологія”, пізніше – на британців Depeche Mode. Також на Альберта вплинула творчість англійського музиканта Девіда Бові. 1997-го виник гурт ”Хамерман Знищує Віруси”. Працюють у стилях драм-н-бейс і техно-панк. 2006 року переїжджає до Києва. Працював заступником головного редактора в журналі Time out Kiev. Очолював інтернет-журнал ”Наш Київ”. Був головредом порталу Cultprostir. Зараз – шеф-редактор суспільно-політичного напрямку телеканалу ”UA: Перший”, редактор хвилі нової української музики на радіо Zemlya. Одружений, виховує двох доньок. На фото: Фронтмен гурту ”Хамерман Знищує Віруси” Альберт Цукренко виступає на сцені Палацу Потоцьких в Івано-Франківську під час фестивалю Porto Franko, 14 червня 2018 року

90 відсотків підготовки до концертів – це робота над сценічними образами. Наша публіка – зазвичай свідомі, думаючі люди. "Ядро" – журналісти, рекламісти, митці – креативний клас. А також офісні працівники – маємо пісні про і для них.

Мат – це щось граничне. Спробуйте замінити будь-яке слово в піснях "ХЗВ" на евфемізм – все, пісня помирає або стає кастрованою. Всі тексти пише Володимир Пахолюк. Він і в житті часто вживає мат. Говорить про речі, які хвилюють, максимально чесно і тими словами, які для цього найбільше придатні.

Якби ми займалися музикою в надії зробити кар'єру – ми давно це кинули б. Але останні роки раптом почали стрімко набирати популярність, це стало приносити непогані гроші. Виявляється, треба було посивіти і відростити животи, щоб стати відомими визнаними артистами. На українській сцені нас нема з ким порівняти. Ми ні на кого не схожі, ніхто не схожий на нас. Так вийшло – ми не ставили перед собою такого завдання.

Є скандали, як у нас. А є зашквари, як у Івана Дорна (співак продовжує виступати в Росії. В інтерв'ю журналістам стверджує, що війни між РФ і Україною немає, а у футболці з тризубом ходить, "чтобы не воняли" на батьківщині. – Країна). Він вчинив, на думку більшості суспільства, негідно. Зробив, гадаю, найбезвідповідальнішу політичну заяву в історії українського шоу-бізнесу. Настільки тупо і нахабно на цю тему ніхто не дозволяв собі говорити. Хоч багато хто думає, як він.

Якщо аполітичність означає байдужість до того, що відбувається в країні, цьому терміну не має бути місця в нашому середовищі. Байдужих до страждань і болю людей часто намагаються подати як не від світу сього. Але це просто намагання виправдатися, щоб не відмовлятися від доходів по обидві сторони конфлікту. "ХЗВ" виступали в РФ. Після 2014 року були запрошення, у тому числі від "хороших", ліберальних росіян, однак ми не поїхали. Бо зараз не хочемо мати нічого спільного з тим середовищем.

Потрібен закон, який ускладнював би життя гастролерам по Росії. Є пропозиції накладати на них додаткові збори.

Підніматися за рахунок скандалів – пережиток "руськомирського" середовища, в якому ми жили. Аллі Пугачовій, щоб про неї говорили, треба було виходити заміж за все молодших чоловіків. "Жовті" теми з'являються, коли артисти їх самі вкидають. А з нами це вийшло випадково. Нині в Україні оця жовтизна, ця кіркоровщина – це вже минулий день. Всі ані лорак поїхали в Росію. Зараз у нас зірки Олег Винник та Ірина Федишин. Вони намагаються виглядати респектабельними, не продукують скандалів і медіа-бруду. Виявляється, в шоу-бізнесі можна обійтися без цього.

Здоровий глузд підштовхує чимало поп-колективів до переходу на українську. Бо попса прагматична, її виконавці хочуть досягнути успіху. А щоб потрапити на радіо, треба співати державною мовою. Цим пояснюється успіх гурту "Казка": один аудіотрек без кліпу в мережі зібрав понад 35 мільйонів переглядів. "Плакала" – перша україномовна пісня, що так швидко досягла подібного результату. Дається взнаки і післямайданівський сплеск прихильності до української. Тієї ейфорії щодо неї, яку спостерігали в 2014–2015 роках, уже немає. Проте індустрія формується і розвивається.

Російськомовний контент знову полонить медіапростір, тільки якщо тотальний реванш візьмуть колишні "регіонали". А це навряд чи станеться. Українці потроху звикають до нормальної культурної "їжі". Годувати помиями нас буде все важче. Змінюються покоління. Для молоді Москва – це вже чуже. Ті, хто були дітьми під час Майдану, стали підлітками. Вони формуються поза російським інформаційним і культурним полем. Говорю про так званих "агентів змін", креативну, активну молодь. Так, їх небагато. Але і Майдан не більшість робила. Рушійною силою завжди є невисокий відсоток громади.

30 процентів української музики в ефірі – квота дуже м'яка, беручи до уваги токсичність російської культури для нас.

Для росіян Україна – трішки Захід. Ми створюємо трохи модніші, просунутіші продукти.

Проблема в тому, що українці ще не визначилися, хто ми такі, якою має бути країна, куди рухаємось, що хочемо, а чого – категорично ні. Головною цінністю протягом століть було виживання. Цей інстинкт працює досі. Навіть у політиків, дуже небідних людей. Тому потреба в культурі низька. Потяг до неї з'явиться, коли наїмо жирку, поживемо спокійно хоча б років 10.

Зараз ви читаєте новину «Українці потроху звикають до нормальної культурної "їжі". Годувати помиями нас буде все важче». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути